Обрав працю на рідній землі
Дитинство Тараса Гучія зі села Загірного Стрийського району минуло на хуторі Щасливому, де дідусь і бабуся обробляли понад гектар землі, утримували двох корів. Тож хлопець змалку навчився доглядати за тваринами
Але в дорослому віці життя на 10 років закинуло його до Англії. Також мав невеликий будівельний бізнес в Україні. Однак 2021 року повернувся до справи своїх предків.
Розпочав її з невеликої стайні та однієї корови. Поступово кількість рогатих особин зростала. Тепер молодий чоловік розвиває сімейне господарство «Щасливий хутір», яке було створено за підтримки проєкту «Сімейні молочні ферми». Має 20 корів, середньодобова продуктивність яких становить близько 25 літрів молока. Спеціально для них ентузіаст власноруч збудував на хуторі нове приміщення, враховуючи сучасні вимоги.
Тут є всі умови для утримання ВРХ. Ґазда сам виготовляє значну частину необхідних кормів. Водночас купує якісний концентрат у фермера Богдана Деньковича (село Пчани), а силос і сінаж постачає навіть із Рівненської області.
Теплого періоду поголів'я цілий день перебуває на пасовищі. У приміщенні тільки проводиться автоматизований процес доїння.
Тарас Михайлович постійно розширює власне господарство. Зокрема, недавно придбав високопродуктивний ремонтний молодняк у фермерки Ольги Морикишки зі села Коцурова Давидівської громади Львівського району. Попри складну ситуацію в галузі, він планує збільшити стадо до 40 голів. Докуповує особин джерсейської породи, молоко яких надзвичайно жирне. Ще ж має гольштинів, чорно-рябих…
Білопінну продукцію герой нашої розповіді зберігає у холодильнику, переробляє на кисломолочний сир, масло. Невдовзі планує запустити власну сироварню. Уже замовив спеціальне обладнання.
В усьому допомагають працьовитому чоловікові мама Ірина та 17-річний син Віктор. Тому віриться, що у них усе вийде.
Авторка: Соломія Кравець