Виставка, у якій квіти «звучать», а музика «малює»

Відкриття відбулося 16 квітня і зібрало поціновувачів мистецтва, музики та історії мало не з усього Львова. Бо народу на відкриття прийшло дуже багато. Сам простір музею — колишній дім співачки — надав події особливого звучання: тут, де колись лунали її кроки після тріумфальних виступів, сьогодні «розквітли» живописні полотна, натхненні її постаттю.

Серія робіт Наталії Павлюк — це не просто зображення квітів. У її інтерпретації вони стають символами визнання, захоплення і тріумфу. Історія пам’ятає, як сцену після виступів Крушельницької вкривали квітами, а її шлях додому нерідко встеляли пелюстками — саме цей образ і ліг в основу концепції виставки.

Живопис художниці вирізняється експресією та глибиною кольору: насичені мазки ніби передають силу голосу великої співачки. Кожна картина — це емоційний жест, своєрідний «букет», адресований великій Соломії через століття.

Особливістю виставки є її органічне вплетення в інтер'єр музею. Роботи не просто експонуються — вони взаємодіють із простором, створюючи ефект присутності. Глядач опиняється не у традиційній галереї, а в живому домі, де мистецтво продовжує дихати разом із історією.

Відкриття супроводжувалося чудовою музикою, що додало події особливої камерності. За роялем, до якого свого часу торкалася сама Крушельницька, звучали живі мелодії, створюючи унікальний синтез мистецтв — живопису і музики. Це був вечір, у якому квіти «звучали», а музика «малювала».

— Наталя Павлюк — художниця багатогранна, — сказала на відкритті кураторка виставки Івона Лобан. — Вона малює не лише квіти, у неї є великі серії різних робіт. Ми з Наталею познайомилися на благодійних вечорах, бо, мабуть, ніхто не зможе пригадати жодного благодійного аукціону, у якому б не брала участі робота Наталії Павлюк. Так було задовго до війни — вона допомагала нужденним, так є і тепер. А з початком великої війни Наталя з донькою Юстиною проводили і далі проводять майстер-класи для дітей, які покинули рідні домівки через російську агресію. Наталя і Юстина дають дітям можливість побути в іншому вимірі, в іншому світі, щоб бодай на кілька годин забути про той жах, який діткам довелося пережити. Наталя купує фарби і папір, знаходить для цього час, а найкращі дитячі роботи відбирає і везе на виставки у різні країни не лише Європи, а й світу. Бо її місія полягає у тому, що ці виставки — це дипломатична місія. Через мистецтво дітей, через їхні прожиті історії Наталя показує світові, що діти проживають в Україні.

Виставка «Квіти для Соломії» — це спроба побачити Крушельницьку не лише як ікону, а як живу жінку, чия енергія й досі надихає. Через мову кольору та форми Наталія Павлюк створює міст між минулим і сучасністю, запрошуючи глядача до особистого переживання цієї зустрічі.

— Моя виставка — подяка Соломії Крушельницькій, яка прославляла Україну в усьому світі, — сказала Наталія Павлюк. —  Мені хотілося показати, що відчувала славетна Соломія, коли прокидалася вранці, а в її помешканні було так багато квітів. Я спробувала відтворити цю картину — і сьогодні у цих стінах лише квіти. Квіти для Соломії. Такі жінки, як Крушельницька, та багато інших надихали і продовжують нас надихати. Вони пережили війну і важкі часи, і ніхто з них не зламався. Власне їхній приклад дає нам сили робити те, що ми вміємо робити найкраще…