«Дефіле-перформенс — моя подяка українським захисникам за те, що дають нам можливість працювати, творити і жити»

Трамвайне депо на вечір 13 березня перетворилося на сцену для емоційної історії про любов, втрати та силу людського духу. Саме тут дизайнерка Оксана Караванська презентувала свій новий мистецький проєкт — перформенс-дефіле «Любов — це талісман».

Подія вийшла далеко за межі традиційного модного показу. Глядачі стали свідками синтезу кількох мистецьких мов — моди, музики, поезії та відеоарту. Усі ці елементи разом створили цілісну історію про те, що любов — до рідних, до життя і до Батьківщини — стає внутрішньою опорою для тих, хто пережив випробування війною.

Головна ідея проєкту — подяка українським військовим. За словами дизайнерки, цей показ присвячений людям, які пройшли через тяжкі випробування і продовжують жити, бо знаходятьсили у підтримці близьких. Саме тому любов у виставі постає символічним талісманом — невидимою бронею, що захищає і допомагає рухатися далі.

— Одного разу я проїжджала попри цю прекрасну будівлю, у якій завершували ремонт і згадувала, як 15 років тому у мене тут було прекрасне дефіле, присвячене трагічній історії Української Повстанської армії, — розповіла журналістці «ВЗ» Оксана Караванська. — У цей час (так склався пазл) помер один із виконавців «ПіккардійськоїТерції», на своєму телефоні прослуховувала сольний номер цього артиста «Любов — це талісман». Це і стало головною ідеєю сьогоднішньої події. Любов нас береже, любов дає наснагу до життя, любов — це прекрасно.

— Кому присвятили цей показ?

— Це не є класична колекція. У час війни не роблю таких дефіле, як раніше. Це більше вистава. Чистий фешн ми наразі собі не можемо дозволити. Це — перформенс, під який було спеціально приготовано ряд одягу. Подія присвячена сумній історії, бо ми, на жаль, маємо нових Героїв, незламних воїнівУкраїнської армії. Сьогоднішнє дефіле — моя подяка їм за те, що дають нам можливість працювати, творити і жити. Це — перформенс-подяка.

— Розкажіть про ідею перформенсу?

— Він поділений на чотири блоки. Перший блок — це той настрій, коли ми до кінця ще не усвідомлюємо, що у нас війна. Далі - сум і сірість, потім — чорна драма, а далі - світло в кінці тунелю.

— Бачу, у залі багато ветеранів…

— Так, ми їх запросили, і вони прийшли зі своїми дружинами, дітьми, батьками…

— Що вас надихає на творчість під час війни?

— Те, що і завжди, — життя. Поки я живу — я творю. Не можу не робити цього.

На подіумі моделі демонстрували образи, у яких поєдналися традиційні українські мотиви та сучасні дизайнерські рішення. У колекції простежувалися культурні коди української ідентичності, переосмислені через нові тканини, фактури й форми.

Особливу атмосферу створював музичний супровід — композиції, підготовлені керівником вокальної формації «Піккардійська Терція» Володимиром Якимцем. У перформансі також звучали поетичні тексти українських авторів, зокрема — Миколи Вороного, а відеокарт доповнював сценічну дію емоційними візуальними образами. Режисер показу — Сергій Бобак.

Трамвайне депо як локацію для події обрано невипадково. Індустріальний простір із металевими конструкціями підкреслював драматичність історії, а водночас нагадував про силу міста, яке живе і творить навіть у часи випробувань.

Перформенс «Любов — це талісман» став не просто модною подією, а культурним маніфестом. У ньому мода виступила мовою пам’яті, вдячності та підтримки — способом говорити про найболючіше і водночас про найсильніше почуття, яке здатне об'єднувати людей.