Коли зникає електрика… Одні рубають дрова, інші перебирають насіння, творять шедеври, моляться за Україну

Без струму у домівках немає світла, води, тепла. Імперія зла хотіла заморозити Україну. Хотіла вбити у нас здатність до опору. Але, на зло злу, ми стоїмо, вистояли. По суті, вже перебули «арктичну» зиму. І далі готові до боротьби. Не розкисаємо! Навіть у темінь займаємося корисними справами. Про це свідчать відповіді читачів «Високого Замку», в яких ми поцікавилися: що робите, коли у ваших домівках зникають вольти з амперами…

Микола ГОРІШНІЙ, фермер, Тернопільська область

— У недавні дні світла у нас не було по шість годин, а то й більше. Для мене це не було катастрофою. Ще з літа придбав собі акумулятори, інвектор — вони живлять лампочки, мікрохвильовку, забезпечують Інтернет. Дружина порається у хаті, а я маю купу роботи у дворі. От учора взявся за те, до чого раніше руки ніяк не доходили: пошив нову упряж своєму коневі Байрактару, зробив заготовки для нової дерев’яної драбини, бо стара поламалася. За роботою нудьга не береться. Поки зробив те-се, вже й електрику увімкнули.

Олександр МАРКОВИЧ, фотограф

— Багато часу зараз проводжу тепер у дідовому селі, прив‘язаний до комп‘ютера, впорядковую старі фотоархіви. Людям мого фаху корисно із творчої праці переключатися на фізичну. Нема світла? Не біда! Сокиру в руки — і колю дрова. Не працює водяна помпа, то беру відра і йду до сусідської криниці, де б‘ють джерела. По дорозі перекинуся словом зі знайомими, дізнаюся від нього останні сільські новини. Повертаюся додому: дивлюся, а у сусіда-пенсіонера у кухні свічка горить — він читає Біблію…

Іван НАЗАР, ветеран залізниці

Звичайно, коли нема електрики, настрій у багатьох падає. Але я собі дуже до голови того не беру. У думці кажу собі: треба все це перебути. Вибираюся у магазин, де працює генератор, і закуповую продукти. Іду у двір і з колодязя про запас набираю води. Прибираю у хаті…

А загалом темінь не застає нас зненацька. Ми з дружиною наперед готуємося до неї: заряджаємо телефони, ліхтарики. У моєму селі Розлучі на Турківщині, ґазди давно купили собі акумуляторні ліхтарики, щоб ходити з ними до стайні і доглядати худобу. Дехто має від діда-баби гасові лампи, але не користуються ними, бо нема де взяти гасу…

Олег ШУПЛЯК, заслужений художник України

— Мені пощастило, що живу на одній лінії з лікарнею, тому нас світло вимикають рідко. Раніше, коли це траплялося часто, використовував акумулятори і автомобільні діодні лампочки, які беруть не багато енергії. При них читав, навіть картини малював! За таких умов зовсім інший емоційний заряд, інша настроєвість, ніж тоді, коли творив при стандартному світлі. Декілька робіт я внизу так і підписав, що їх намальовано при акумуляторному освітленні. На одній з таких картин зображено символ Різдва — золотий пшеничний дідух, від якого селом немовби розтікається розплавлена лава позитивної енергії…

Скажу вам так: екстремальна ситуація в енергетиці творчих людей не зупиняє. Недавно за кордоном успішно пройшли виставки моїх картин. Приємно усвідомлювати, що у світі є інтерес до української культури. Іноземцям цікаво, що ж це за народ такий стійкий — українці, які стільки часу протистоять російській воєнній машині. Хочуть знати, на чому ґрунтується їхня стійкість, які у них традиції? У моїх роботах, де так багато наших древніх символів, де йдеться про наші витоки, є відповіді на ці питання…

Мене тішить, що кілька днів тому у Сполучених Штатах продали мої ліногравюри, репродукції деяких моїх полотен, зокрема, картини «ДНК» (вона була на монеті до 30-річчя Незалежності, цю монету визнали найкращою у світі - І.Ф.). Виручені дві з половиною тисячі доларів підуть на потреби нашої армії…

Василь ШУЛЯК, сільський дяк (с. Долинівка на Сколівщині)

— Коли вирубують світло, засвічую лампу на батарейці і дістаю релігійні книжки. Можу так читати півтора години…

При свічці молюся. Кожного ранку читаю по одній главі Біблії. А кожного вечора о 21 годині, навіть якщо немає світла, молюся на вервиці за Україну.

Микола ЛЕЩУК, підполковник міліції у запасі

Головне при відсутності електрики — не впадати у депресію. А зайнятися чим корисним. Бо, як колись казали старі люди, нема так зле, щоб на добре не вийшло…

Коли кілька днів тому відключення світла тривали зо шість годин, я знаходив собі роботу у гаражі, надворі. Відгортав сніг. Перебирав насіння, яке маю посадити на дачі, викидав прострочене — бо вже весна йде! Наприклад, уже намочив насінини айстр, щоб згодом подивитися, чи проросте, чи можна буде його використовувати…