«Являясь дьяком, передал двух своих сыновей в УПА…»

Ольга Читайло
- 06.01.2026, 14:50
- 382

П’ять років як я відкрила для себе цю світлину… Отак буває, гортаєш стрічку, а тут світлина з підписом: «Родина Читайло, 1910. с. Звенигород». Один з них, отой, що в нижньому ряду, з вусами і в білих штанях, Кирило — мій прадід. А по центру — його батьки, мої прапрадід і прапрабабуся Стефан і Пелагея Читайли…

Родина галичан Читайлів. Багато кого з них як «врагов народа» «совіти» вивезли у Воркуту, у табори і на спецпоселення...

Фото зробили в ательє Мартина Апеля «Рембрандт», що розташовувалося у тодішньому пасажі Гаусмана, нині Крива Липа у Львові. Модне і дороге фотоательє, де 1896-го відбувся перший у Львові кінопоказ. Родина була заможна і могла собі таке фото дозволити.

Мине менше пів століття, і сім'ї цих дітей вивезуть на Воркуту, на десятки років розкидають по таборах та спецпоселеннях… Кирилу, який був дяком у Звенигородській церкві, дадуть 10 років (формулювання у справі - «является содержателем явочной квартиры, являясь дьяком, имел большое влияние на остальные слои населения, передал двоих своих сыновей в УПА, которые с оружием в руках продолжают борьбу»).

Я, коли читала ту справу, спробувала уявити, як виглядав він, мій прадід. А ще роками намагалася вибудувати собі в голові родинне дерево із десятків знайомих імен, і, якщо чесно плуталася. А достатньо одного хорошого сімейного фото, щоб пазли зійшлися…

P. S. Оля Читайло років 10 тому працювала у «Високому Замку», ми жартома її називали «вчителькою», бо, крім інших, скрупульозно вела тему освіти й науки. Оця скрупульозність допомогла нашій колезі зазирнути у родинне минуле. Таке цікаве і таке драматичне. Ось один із багатьох відгуків на це відкриття від журналістки ICTV Ольги Чайко: «Історія — хоч кіно знімай… Такі красиві люди на цьому фото, і як же все перерубала совєтська м’ясорубка!».