На свято Івана заготовляли на зиму Іван-чай…

Ця рослина з пахучими рожевими квітами на високих стеблах у багатьох випадках виконує роль домашнього лікаря. Більше про той травозбір розпитуємо у самого сільського господаря, який заодно є краєзнавцем, травознаєм.

Вітамінів має у 10 разів більше, ніж лимон

— Іван-чай зазвичай росте на узліссях. Збирати його треба у тих місцях, які розташовані подалі від шляхів, від дорожньої пилюки. Бо ж готуємо ліки для себе! — каже Сергій.

За словами нашого співрозмовника, в Іван-чаєві багато вітаміну С — у десять разів більше, ніж у лимоні. Приготовлений із цієї рослини напій розширює судини, діє заспокійливо, допомагає тим, у кого болять суглоби, турбує відкладення солей. За пів години батько з восьмирічною донечкою зібрали півтора відра листочків Іван-чаю.

— Збирають їх незвично, — продовжує Сергій. — Не «скубають», а, охопивши стебло пальцями, проводять вниз, обсуваючи листочки. І вони залишаються у жмені.

Як сушать Іван-чай?

Зібрані листочки (мити чи вимочувати їх не треба) на 10−12 годин ставлять у темне місце, щоб трохи зів'яли. Потім роблять так звану ферментацію. Руками труть листочки, вони скручуються у маленькі ковбаски. Під час цього процесу листочки пускають сік, відбувається бродіння. «Ковбаски» з Іван-чаю складають, скажімо, у трилітровий слоїк, ставлять його у тепле (не менше 20 градусів), темне місце — щоб протягом 24 годин наш Іван-чай бродив у своєму соку, у своїх ферментах… Після того, як ця натурсировина постоїть добу в слоїчку, виймаєте її - і сушите. Чи то в електричній, чи то у газовій духовці - щоб якнайшвидше вона висохла. Коли це станеться, Іван-чай засипаємо у паперовий ящик. І кладемо його у сухе місце для зберігання. А користуємося при потребі.

Пан Сергій каже, що п'є такий чай цілу зиму навіть «просто так», для свого задоволення. Запевняє: він набагато смачніший від магазинних листових чаїв.