«Лауреати — приклади служіння гуманістичним цінностям у вирі війни»

Священномученик УГКЦ, пра­ведник України, греко-католиць­кий священник Омелян Ковч своє життя присвятив допомозі ближньому. Капелан Української Галицької Армії не ховався за спинами інших, а завжди був із вояками на передовій, щоб підтрима­ти їх морально і фізично. Під час Дру­гої світової війни, незважаючи на смер­тельну небезпеку, рятував євреїв від нацистських переслідувань — хрестив, видавав документи, допомагав їм ви­жити. За це його арештували і відпра­вили до концтабору «Майданек», де 25 березня 1944 року отець Омелян Ковч загинув.

2001 року отця Ковча беатифікував Папа Іван Павло II, а з 2010 року було засновано Відзнаку його імені, яка має на меті популяризувати ідеали толе­рантності, гуманізму та подвижництва. Почесним головою Комітету відзнаки був Кардинал Любомир Гузар. Головою комітету є державний та громадський діяч Іван Васюник. Діяльність Коміте­ту здійснюється під патронатом Глави УГКЦ, Блаженнішого Святослава Шев­чука.

За словами організаторів, обирали тих, чиї вчинки показують, що навіть у найскладніші часи можна залишатися людиною — захищати права інших, під­тримувати найуразливіших, будувати мости між народами й релігіями. Цьо­го року Комітет, який опікується Від­знакою, відзначив чотирьох осіб і одну організацію, діяльність яких стала при­кладом стійкості принципів гуманізму у воєнний час. Серед лауреатів — громад­ські та правозахисні діячі, представники міжнародних ініціатив.

Лауреати Відзнаки 2025 року

Джордж Вайгель — американський публіцист та громадський інтелектуал. Послідовно підтримує Україну у своїх публічних виступах, статтях та аналітич­них матеріалах у провідних західних ме­діа (США).

Патрік Келлі — ініціатор міжнарод­ного проєкту «Дзвін миру» та Посол Миру ООН від Німеччини. Активно за­лучає міжнародні інституції та громад­ськість до привернення уваги до росій­ської агресії проти України (Німеччина).

Олександра Матвійчук — україн­ська правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Но­белівської премії миру, учениця ви­датного українця, дисидента, філосо­фа, лауреата Відзнаки Ковча Євгена Сверстюка. Учасниця Ініціативної групи «Першого грудня».

Наталія Тарабалка — мама загиблого героя Степана Тарабалки, яка перетво­рила особисту втрату на силу допомо­ги іншим. Через оздоровчий центр «Те­пло крилатої душі» вона дарує підтримку дітям і родинам воїнів, створює простір для психологічного зцілення та пам’яті.

Фундація «Авангард» — команда польських медиків, яка без вагань ви­рушає туди, де потрібна найбільша до­помога. Фундація забезпечує україн­ських військових і цивільних сучасними медичними засобами, навчає рятува­ти життя в бойових умовах (Республіка Польща).

Цьогоріч Громадський комітет із вшанування пам’яті Блаженного Свя­щенномученика Омеляна Ковча обрав новий символ, який втілив у скульптурі львівський митець Володимир Цісарик.

Після вручення нагород у Дзер­кальній залі учасників дійства запро­сили до головної зали Львівської опери на прем'єру балету-феєрії «Мавка», де оживає один із найпоетичніших сюжетів української літератури — «Лісова пісня» Лесі Українки.