Міжсезоння знову затягується…

Проте далеко не всі впадають у депресію. Справжній рибалка завжди знайде заняття зі сфери свого захоплення: хто готує для зберігання впродовж зими свої літні «причандали», хто налаштовує до роботи зимові рибальські «боєкомплекти», а хто й не думає, склавши руки і одягши на ноги капці, сидіти вдома біля телеящиків, а, озброївшись спінінгами і різноманітними насадками або вудками для прямовисного блешніння, чи із кивками і мормишками, мандрують вздовж водойм та річок, намотуючи берегами кілометраж, досліджують водні плеса блешнями, твістерами, балансирами та іншими металево-синтетичними приманками, розбурхуючи хижацькі інстинкти у щук, окунів, судаків, жерехів та іншої водяної ненажерливої братії і провокуючи їх до того, щоб стати рибальським трофеєм. Ті ж, хто не любить мандрувати берегами, відшукують місця і полюють на плотву та іншу білу рибу… Одне слово, рибальське життя не вщухає, не зважаючи на погоду і пору року. І кожен у ньому знаходить своє місце і заняття. А тому «Добрий рибалка» дає короткі поради кожній із категорій цих риболовів.

Для тих, хто консервує рибальські снасті

Починати слід із вудилищ: протерти їх м’якою ганчіркою або серветкою. Подивитися, чи немає бруду на пропускних кільцях, чи не пошкоджені вони в процесі лову. Якщо такі є, треба замінити. Далі, намотавши на паличку серветку, обов’язково потрібно протерти зсередини стики, з'єднання частин вудилища, щоб не заклинило в процесі складання або розбирання. Зовнішній конус стику натираємо парафіном або свічкою, після цього з'єднуємо частини вудилища і, злегка обертаючи, досягаємо щільного з'єднання. Парафін сприяє дуже щільному стику і при цьому дозволяє дуже легко розібрати вудилище.

Потім беріться до котушок. Огляньте з усіх боків, якщо на ній десь є пил або бруд, її необхідно протерти серветкою. Якщо котушка була в роботі не дуже тривалий час, і ви не виявили в ній ніяких сторонніх шумів, то лазити всередину немає сенсу. Єдине, куди необхідно заглянути, це під шпулю. Тобто відкручуємо гайку шпулі і якщо тут все чисто, знову збираємо котушку і, в принципі, вона готова для зберігання взимку.
І ще такий нюанс. На котушках намотано волосінь — це шнур (плетінка) або звичайна волосінь, яку називають монониткою. Обидва елементи рибальської снасті вимагають особливої уваги, бо вбирають воду. І, якщо ви закінчили риболовлю в холодну пору, вони були мокрими, то після зберігання стануть непридатними. Їх можна зберегти до наступного сезону риболовлі, змотавши на мотовильця. Зберігати їх треба у прохолодній температурі.

Не забудьте і про приманки. Приманка — це те, що необхідно зберігати завжди, бо в першу чергу риба ловиться саме на неї. Якщо ми використовували восени силіконові приманки (твістери або віброхвости чи інші), джигголовки залишилися споряджені ними, а ви хочете зберегти їх на весну, — насамперед їх необхідно зняти з джигголовок. Цим збережете самі джигові головки і приманку. Оскільки так вони краще зберігаються. Адже за тривалого зберігання силікон на головці починає тріскати. Особливу увагу необхідно приділити блешням і воблерам. Вони повинні обов’язково бути сухими. Гачки можна зберегти від іржі, злегка змастивши їх нейтральною олією, яка не має лужних домішок. У чому небезпека іржі на гачках. Насамперед, вона руйнує їх міцність. А ще — вона має запах, який відлякує рибу. Досить часто буває на риболовлі, що риби багато, вона грає, але чомусь відмовляється атакувати приманку. Причина часто доволі проста — на гачках є іржа, і риба досить непогано відчуває цей запах.

Для тих, хто продовжує полювати за рибою

Для них у першій половині грудня порівняно із завершенням листопада особливих змін не відбудеться: ті ж снасті, ті ж приманки і методи лову. Тож і порад вони особливих не потребують. Натомість маємо їх для любителів полювання на таку цілорічно активну рибу, як плотва, яка відмінно ловиться ще на відкритій воді. Ось деякі особливості, які все-таки варто враховувати, якщо ловите цю сріблясту красуню:

• Основна наживка — мотиль або опариш.
• Для підгодовування можна використовувати ті ж суміші, що і влітку, але без додавання ароматизаторів. Адже у холодній воді запахи поширюються не так добре, як в теплій, тому надмірна їх концентрація тільки буде відлякувати рибу.
• Для риболовлі найкраще вибирати період, коли кілька днів стоїть гарна погода з постійним тиском і невеликою хмарністю.
• Вибравши місце для риболовлі, бажано якнайменше привертати до себе увагу риби рухами і переміщенням по березі, а перебувати на одному місці. У ясну погоду і у чистій воді вона може помітити рух на березі і буде дуже обережно реагувати на приманку.
• Рибалку потрібно починати з виміру глибини. Виконувати всі дії необхідно акуратно і без сплесків.
• Після кількох успішних клювань варто підгодувати місце лову.
• Після вилову чи сходу великих екземплярів потрібно відразу підкинути кілька кульок приманки, щоб відновити клювання.

Нехай щастить!