Лисиць беруть на приціл. Не для розваги, а щоб запобігти поширенню сказу

Серед тих, хто розкритикував ці рейди єгерів, мисливців — митрополит Львівсько-Сокальської архієпархії ПЦУ Димитрій Рудюк. Він назвав такі облави на дичину «дивними»…

Чим зумовлені «санаційні» акції? Наскільки виправдані вони? Чи не завдадуть шкоди нашій фауні?

Про це у розмові кореспондента «Високого Замку» із Василем Бурмасом, головним спеціалістом відділу захисту лісу та мисливського господарства Західного міжрегіонального лісового та мисливського господарства.

У могилу звів улюблений домашній котик…

—  Регулювання чисельності дикого звіра, найперше — лисиць пов’язане зі зростанням загрози поширення сказу, вкрай небезпечного захворювання, переносниками якого є ці тварини, — каже пан Василь. — Щоб вберегтися від сказу, треба мати щеплення проти нього, при ураженні негайно звертатися до медиків. Коли цього вчасно не зробити, хворі у тяжких муках помирають. Такі випадки були не раз. Цього року до Львова із Сокаля чи то із Шептицького привезли жінку, яку покусав її улюблений домашній кіт. На жаль, пацієнтка звернулася занадто пізно — тому попрощалася із життям…

 — Як домашня тваринка могла заразитися сказом?

— Напевно, той кіт вибіг з хати на вулицю, подався у поле, спіймав мишу. Саме гризуни є чи не найбільшими носіями сказу. Ця хвороба передається контактним способом, період інкубації триває 40 днів. Достатньо, щоб слина зараженого звіра потрапила до людини — і вона буде інфікованою…

За статистикою, на Львівщині та й у всіх решти областях випадків сказу більше саме серед домашніх тварин, ніж серед диких.

Завдяки тому, що наші мисливці впродовж двох сезонів активно відстрілювали зайву кількість лисів, ми не допустили поширення сказу.

Якщо торік в області зафіксували 124 випадки цього захворювання серед різних тварин (собаки, лиси, коти, був навіть кінь) і 700 з лишнім укусів людей, то цього року маємо тільки 54 випадки сказу.

Носіями сказу є також бродячі собаки, щури (пацюки). Вони заскакують у стайню, можуть покусати ноги корові, коневі - як наслідок, ті теж стають скаженими. При контакті з людиною це може призвести до фатальних наслідків.

Але особливо небезпечними переносниками сказу є згадані лисиці, які живляться зокрема — мишами. Інфіковану лисицю можна ідентифікувати по тому, що вона має облізлу шерсть, серед білого дня з’являється у населених пунктах. Вона не має страху перед людьми — боїться лише води. Може покусати дорослого, дитину, а також домашніх тварин.

Розкидають капсули з вакциною. Але це не допомагає

— Відстріл лисиць — один із профілактичних способів боротьби зі сказом, — продовжує Василь Бурмас. — От кажуть, що треба гуманніше чинити: запобігати надмірному розмноженню диких тварин шляхом їх відлову і стерилізації. Хто цим у нас буде займатися? Спробуєш ловити таких тварин — вони тебе покусають. Більше того, кастровані звірі будуть ще більше озлоблені на людей…

Для запобігання поширенню сказу серед диких тварин ми регулярно у місцях їхнього проживання двічі на рік, навесні і восени, розкидаємо спеціальні їстівні капсули з вакциною, які нам надає Євросоюз. Їх розкидають і у прикордонній зоні. Коли не було війни, ці профілактичні заходи здійснювали з допомогою літаків-«кукурузників». А тепер це роблять вручну мисливці-пенсіонери, ветеринарні служби…

— Скільки на Львівщині водиться лисиць?

— Майже чотири тисячі. А мало би бути 1500−1700 цих особин (плюс-мінус 12%). За давніми ветеринарним нормами, один лис має припадати на тисячу гектарів. Ветеринари вимагають від нас цієї норми дотримуватися. Тому мисливці змушені регулювати чисельність лисиць. Але не йдеться про те, що їх вибивають «нога в ногу» — цю роботу проводять зважено, відповідально. Тож звинувачення на адресу єгерів, мисливців вважаю безпідставними.

Кабанів підстерігає африканська чума

— Окремо ми звернулися до органів влади за дозволом відстрілу надмірної кількості диких кабанів, — зазначає пан Василь. — Потрібно, щоб епізоотологічна комісія таке рішення ухвалила.

Чому воно таке важливе? В останні кілька років зростає захворювання кабанів африканською чумою, вона поширюється і на свійських свиней. Ліків від цієї хвороби немає.

До того ж, власники агрохолдингів, фермерських і дрібних селянських господарств скаржаться, що вепри знищують вирощений ними врожай кукурудзи. Кабанів теж має бути норма, щоб вони не завдавали шкоди…

Кожен з нас хоче бути здоровим. Хочемо, щоб були здоровими і наші діти. Не треба доводити до того, щоб вони стали жертвами укусів скажених тварин. Саме тому ми проводимо профілактичні заходи. Звірі не мають бігати, де завгодно, кожен з має мати своє місце у природі. Нехай там собі живе, розмножується, але нехай не загрожує людям!

У межах заходів з регулювання чисельності лисиць торік ми знешкодили майже півтора тисячі цих тварин. А півтора тисячі їх залишили жити у природних угіддях. Відстріляних здали на так звану біопсію, для проведення аналізів з виявлення сказу. У більш як сотні випадків цю хворобу було підтверджено. Відтак багатьох людей було врятовано від серйозних проблем.

— То претензії «зелених активістів» вважаєте безпідставними?

— Поважаю їхню роботу, спрямовану на збереження довкілля. Але деякі крикуни, мені здається, працюють для того, щоб спровокувати внутрішню напругу, зчинити обурення, неспокій. Відомо, кому це вигідно…
Споконвіку людина боролася зі сказом. Наші предки всякими способами зменшували кількість лисів — щоб вони не тільки не крали курей, а й не переносили сказ, не кусали худобу. І не відбирали у людей життя.

А тим часом…

18 листопада у місті Хмільнику на Вінниччині скажена лисиця забігла в один із дворів і покусала собаку.

Потім побігла через парк Шевченка, де переслідувала чоловіка. А далі намагалася накинутися на жінку. Через якийсь час перебігла на вул. Слобідську, з якої на вул. Лугову, — там і загинула.

Результати випробувань патологічного (біологічного) матеріалу показали, що у лисиці був сказ.

Того ж дня лисиця у селі Соколова накинулася на дев’ятирічну дитину і вкусила її за праву гомілку. Крім того, лисиця забігла в двір на вул. Західній та покусала собаку.

У Хмільницькій адміністрації попросили жителів та гостей міста, які в зазначений період часу були на шляху лисиці та отримали укуси чи подряпини, обов’язково звернутися до медичних установ.