Мікровишивка — неповторна та самобутня
Скільки себе пам’ятає Леся Балух зі села Роснівки Яворівського району, завжди любила виводити на полотні голкою традиційні українські візерунки. А під час епідемії коронавірусу вона ще й захопилася мікровишивкою
Чому взялася за згадану спра ву? Бо одного разу побачила дуже гарну брошку, на якій красувалася чудова троянда. Жінка настільки захопилася квіткою, що захотіла відтворити її. Для цієї техніки потрібне відповідне полотно, котре щільніше від звичайного. Необхідна й лупа, без якої годі відтворити міліметрові хрестики.
Таким чином виготовила свій перший виріб. Це теж була червона троянда. Потім постали аналогічного кольору маки, інші рослинні орнаменти (переважно квіти). Із часом майстрині запала в душу патріотична тематика, особливо історія Небесної Сотні. Спочатку це були ангелики, а потім — червона калина, тризуб (як символи незламності укра zЕНТУЗІАСТИ їнців). Пізніше вона зацікавилася текстовою вишивкою — відтворювала на полотні імена.
Ще ж привабив мисткиню найдревніший символ наших пращурів — Дерево життя, де об'єднані три світи — видимий, невидимий і світ правил, тобто гармонії.
Пані Леся кожну роботу розпочинає з молитви. Тоді справа іде швидше. За кілька років наполегливої праці умілиці вдалося створити багато при крас. Частина опинилася за кордоном — у Бразилії, США, Нідерландах, Італії, Іспанії, Польщі… Люблять їх і в Україні - бо неповторні, самобутні, служать надійними оберегами.
Авторка: Олена Вишневецька