«Навіть вишитий бур’ян виглядає чудово»

— Бабуся передала мені любов до вишивки. А вже різні техніки я опанувала у дорослому віці, — каже Валентина Роспопа. — Перші серветки вишивала хрестиком. Потім оздоблювала собі одяг маленькими елементами, вишитими гладдю. Протягом певного часу захоплювалася вишивкою атласними стрічками, бісером.

А вишиті прикраси Валентина почала виготовляти лише чотири роки тому. Перед тим вишивала рушники, сорочки тощо.
Якось мені захотілося до свята не лише одягнути вишиту сукню, яку я сама не лише вишила, а й пошила, а ще додати до цього відповідні сережки. Подумала: а чому б не зробити їх власноруч? Для цього замовила в Інтернеті фурнітуру, подивилася кілька відео про те, як це можна зробити, і взялася до справи. Те, що з того вийшло, мені сподобалося. Тоді подумала, що до мого образу пасував би і відповідний кулон. І все мені вдалося. А незабаром почала вишивати такі комплекти для подруг у подарунок. Згодом у моїй колекції з’явилися гаманці, торбинки і навіть чохли для телефонів.

За словами пані Валентини, вона любить природу. Саме серед гір, дерев і струмків відпочиває душею. Вишивати любить наодинці. З нею котик Моріс — і цього товариства, каже, їй достатньо. «Я працюю, він муркоче. Це заспокоює нерви, допомагає розслабитись. А ще мене радують квіти. Тому вирішила, що переноситиму на тканину те, що дарує мені найбільшу втіху. Рослини — це завжди позитив, візуальна насолода та приємні емоції», — каже майстриня. Любить вишивати ромашки, багато виробів має з ірисами, трояндами, маками, фіалками, гвоздиками, волошками, житом, навіть із квіткою папороті. Вишиває і конюшину, навіть моркву, петрушку, огірки, помідори, капусту… Тільки все — у зменшеному вигляді.