Захищає Батьківщину і вирощує лохину

Особливо подобається чоловікові сорт Атлантіс — за медовий присмак. А ягоди Торо вирізняються значним розміром. Тим часом Бригіта — надзвичайно солодка. Заслуговує на увагу й Блюголд, що дозріває найпізніше. Його плодам характерні чорничні нотки з кислинкою.

Попередньо пан Ярослав вивчив усю необхідну інформацію про згадану культуру, бо тільки так удасться домогтися успіху. Також забезпечив умови для хорошої вегетації - облаштував автоматизовану систему поливу та підживлення рослин.

Аби випробовувати нові сорти, ентузіаст відвів ділянку під демополе. Тут можна побачити результати застосування певних методів у реальних умовах, перш ніж впроваджувати їх на великих площах.

Лохина починає врожаїти на третій рік після висаджування. У середині липня дозрівають плоди. Відбувається процес нерівномірно: спочатку темнішають екземпляри, що розташовані ближче до кінця гілки. Стиглі ягоди — м’які, насиченого синього кольору. Один кущ дарує близько 3 кг продукції. Збір проводять із 5 години ранку до полудня. Робити це відносно легше, бо не треба нагинатися, як за суницями.

Зараз Ярослав Мовчун перебуває у лавах ЗСУ, хоча до війни зовсім нічого не знав про військову справу. Рашистська навала застала його у київських Новобіличах — неподалік Гостомеля, де намагався висадитися ворожий десант. Тож уже наступного дня він записався до Тероборони Шевченківського району. Відтоді служить досі.

Своє господарство тоді залишив на батьків. Наприкінці 2022 року помер тато. Усі турботи лягли на мамині плечі. Син зазвичай допомагає їй із відстані порадами (телефоном).

Та цими днями він приїхав додому у відпустку, яка випала саме на збір урожаю. Сезон у повному розпалі. Зірвані ягоди оперативно відправляють споживачам.

Герой нашої розповіді власним прикладом переконує, що цілком реально захищати державу зі зброєю в руках та одночасно не забувати про економічний фронт, котрий теж надзвичайно важливий.

Автор: Соломія Кравець