Захисник Валентин Олексієнко малює картини колесами свого крісла колісного

Презентація його мистецької роботи відбулася у внутрішньому дворику Ратуші. Це схема кружляння кріслом по полотні на підлозі, коли колеса змащені фарбами. Виходить картина з креативним зображенням в сучасному стилі.

Історія захисника: пірнув у водойму, аби змити з себе бруд після копання фортифікацій «на нулі»

Валентин — 28-річний пацієнт центру UNBROKEN, родом з Київської області.
Чоловік служив у 3-й окремій танковій «Залізній бригаді» танкістом. На фронті з ним стався нещасний випадок. Одного дня пірнув у водойму, аби змити з себе бруд після копання фортифікацій, але сильно вдарився головою об дно та отримав повне ураження спинного мозку. Під час падіння зламав шию та втратив свідомість.

«На березі, коли мене дістали з води прийшов до тями. Тіла вже не відчував, — розповідає Валентин Олексієнко для „ВЗ“. — Перше про що подумав — це про дружину. Попросив побратимів нічого їй не казати, бо думав, що все скоренько відійде. Але, коли цього не сталося, зрозумів, що це вже щось недобре».

Згодом бійця доправили до харківської лікарні. Там медики діагностували Валентину повне ураження спинного мозку. Шансів на повноцінне життя медики майже не давали. А дружину бійця готували до найгіршого сценарію. Казали, що чоловік може померти в будь-який день. Але він мужньо боровся. Боролися і лікарі, прооперували, встановили в перебитий хребет пластину та продовжували реанімаційні заходи. За півтора місяці, коли Валентин все ще перебував на апараті штучної вентиляції легенів, його відправили до Львова. Так він опинився в центрі UNBROKEN.

Після щоденної реабілітації в UNBROKEN
вдалося досягти хороших результатів. Валентин досі не відчуває тіла нижче грудей, згодом навчився самостійно керувати звичайним кріслом колісним і обслуговувати себе в побуті. Чоловік каже, що щодня займається в тренажерному залі, зміцнює руки, які досі погано відчуває, робить усе, аби відновитися максимально, — наскільки це можливо з його травмою.

Як Валентин познайомився зі світом мистецтва?

З малюванням Валентин дружив до великої війни. Захопився цим активно вже під час реабілітації у Львові.

«Побачив як малювала дружина у творчій майстерні Центру UNBROKEN і мені прийшла ідея спробувати намалювати свою картину за допомогою крісла колісного, бо пальці не працюють», — продовжує розмову Валентин.

Ветерана підтримала мисткиня Зірка Савка, яка допомогла йому втілити цей сміливий задум у реальність. Валентин відкрив свій спосіб написання картин, залишаючи на полотні сліди від фарби на колесах. Захисник переконаний, що немає нічого неможливого, його полотна тому підтвердження. Свої роботи ветеран планує передати на виставки в галереї, або віддати частину прибутку з їхнього продажу на благодійність.