«Той, хто за цим стоїть, колись відповість за все…»
Сказала бабця Назарія Гусакова, якого підозрюють у шахрайстві на мільйони доларів. Щоправда, після розмови зі мною, жінка почала мене шарпати та вимагала видалити диктофонний запис
«Довідався, що Офіс Генерального прокурора готує мені заочну підозру», — написав на своїй сторінці у Фейсбуці 31-річний львів'янин Назарій Гусаков, у якого важкий діагноз — спінальна м’язова атрофія (СМА). Прокурори підозрюють Гусакова у шахрайстві на мільйони доларів. Кошти на лікування йому надсилали усі небайдужі.
Назарій перебуває у лікарні в Італії. На його сторінці у Фейсбуці учора з’явилося відеозвернення до прокурорів. Відео допомагає записати мама. Назарій у той час лежить на ліжку.
«Дивитися у камеру не можу у зв’язку зі станом здоров’я, — каже Назарій Гусаков. — Дізнався, що Офіс Генерального прокурора хоче вручити мені заочну підозру у скоєнні злочину. Я не ховаюсь від слідства, не ховаюсь від суду. Повідомляю своє фізичне місце знаходження — це медичний заклад, який розташований у Мілані.
В Італію я приїхав 12 травня. Мої інтереси представляє адвокат Бельдій Наталія Володимирівна. Мій стан здоров’я станом на зараз важкий".
На нещодавньому брифінгу на запитання журналістки про справу Назарія Гусакова генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив: «Сьогодні-завтра оголосимо заочну підозру Назарію Гусакову. Заочну, тому що фігуранта немає в країні. Сума, якщо не помиляюсь, 1 млн 200 тисяч збитків. Понад 300 осіб відмовились бути потерпілими, тому всю суму перерахованих коштів цій людині не можемо відмінити», — пояснив генпрокурор.
Пан Кравченко додав, що уже зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру.
«Але повідомлення про підозру не означає, що досудове розслідування буде закінчено. Воно буде продовжено і збиратимуть докази для встановлення повної картини й зрештою істини», — сказав генпрокурор.
У поліції мені розповіли, що Назарій був затятим ігроманом, ймовірно, програв понад 1 мільйон доларів в онлайн-казино. Це були кошти, які люди жертвували йому на лікування.
Знаю, що Назарію навіть телефон важко тримати у руках, я вирішила розпитати його бабусю, чи справді він був ігроманом? Чи міг сам стати жертвою шахраїв? Відчуваю певну відповідальність у цій справі, оскільки раніше не раз писала про Назарія Гусакова. Він дуже комунікабельний і розумний хлопець…
Сусіди мені розповіли, що дідуся не видно, мабуть, поїхав до Італії з внуком.
Неподалік їхнього будинку я зустріла бабусю Назарія. Представилася журналісткою і сказала, що хотіла б почути її думку про цю резонансну справу. Чи був Назарій ігроманом?
Пані Леся почала говорити. Але пізніше, коли побачила у мене в руках телефон, запитала: чи я записую? Не дочекавшись відповіді, вхопила мене за руку і почала шарпати… Вимагала видалити запис. Погрожувала викликати поліцію. Дзвонила адвокатці Назара…
Але все по порядку.
— Назарко тяжкий лежить в лікарні, — каже бабуся Назарія Гусакова, пані Леся, коли ми зустрілися неподалік їхнього будинку. Жінка виглядала спокійною. — Він записав відео. Але той, хто за цим стоїть, колись відповість за все…
Все було добре, правда. Всі журналісти брали у нього інтерв'ю. А потім раз, він поїхав — за два тижні хто знає що вийшло…
— Чому так сталося? — запитую.
— Чому? Тому що комусь дорогу перейшов…
— Кому?
— Не знаю… Він лежить тяжкий в клініці, ви бачили. І тому він не буде ризикувати життям… (бабуся, мабуть, мала на увазі не буде ризикувати життям і повертатися в Україну. — Авт.). Їм буде добре, якщо напишуть, що він помер? 31 рік я коло нього.
Ми не позволили собі ні квартири, ні машини… Живемо у гуртожитку.
— Вам якесь підприємство виділило тут квартиру?
— Чоловік колись в міліції працював. Ми раніше жили в двокімнатній квартирі від «Депо Заходу», там давала квартири залізниця. Коли почався переворот, нам дали тут (на Левандівці в гуртожитку. — Авт.) тимчасово, Кірпи не стало — нам квартири не дали. Ми були перші пільговики у черзі.
— Пані Лесю, що вам поліція сказала?
— Що сказала? Вони у мене нічого не знайшли — ні маєтків, нічого.
— В поліції кажуть, що Назар грав в онлайн-казино. Ви щось таке помічали?
— Нічого я не помітила… Він з 18 років працював у Києві. Він то все розповість в інтерв'ю. Місто каже, що вони його забезпечували ліками… Що він з міста все отримував. Останній рік, як йому дали ліки… Коли почалася війна, він почав собі збирати кошти… Ліки дорогі. Треба на три флакони — 1 мільйон грн на місяць … 300 тисяч грн — один флакон коштує.
— А де ви брали такі гроші на ліки?
— Ми діставали через волонтерів ліки… А він (мер Львова Андрій Садовий) один рік нам дав ліки… Я бачила те інтерв'ю, що він (мер) казав, що забезпечували. Один рік забезпечили! А на цей рік сказали, що дадуть тільки 20 флаконів. А 28 флаконів треба купити.
Комусь перейшов дорогу… Може з будинку були якісь такі хитрі… Під будинок «швидка» приїжджала постійно, коли він хворів… Машини не могли виїхати…
— Ви записуєте? Ви не маєте права…
У цей момент пані Леся хапає мене за руку.
— Я викликаю поліцію, — каже вона. — Я думала, що ви по-людськи хочете поговорити…
— Я по-людськи хочу з вами поговорити, — кажу їй. І намагаюся вирвати з її рук свою руку.
Пані Леся вимагає, аби я видалила диктофонний запис… Каже, що я буду мати неприємності.
— У мене був передінсультний стан, — говорить вона.
Я намагаюся її заспокоїти. Показую їй своє посвідчення.
— Мені не треба вашого документа. Назар приїде, буде давати інтерв'ю.
— Ви вважаєте, що хтось підставив Назара?
— Я не знаю, хто підставив Назара… Ви мудрі журналісти, ви всі приходили і брали в Назарка інтерв'ю. Чого ви тут? Ви знаєте, що він за кордоном… Причім тут я. Я не маю комп’ютера. У мене простий телефон.
Пані Леся телефонує адвокату.
— Чому журналісти не можуть прийти і з вами поговорити?
— Нехай приходять… Ми нічого не боїмося. Його немає… Він дорослий. Він розумний. Його в депутати хотіли брати. Йдіть до мене додому і подивіться, як ми живемо…
Ні, я нікого з журналістів до хати не пущу. Хватить, в мене вже були журналісти, — миттєво змінює думку.
— Ви маєте доступ до Садового? — несподівано запитує мене пані Леся. Я кажу, що можу зателефонувати до мерії, попросити коментар за потреби.
— І він (Назар) міг зателефонувати. Все було добре. А тут став нездалий…
Пані Леся знову нервово телефонує, розмовляє з адвокаткою. У розмові з нею називає мене хамкою…
Я запитую, чи можна поговорити з адвокаткою?
— Адвокатка сказала, щоб я викликала поліцію.
— Викликайте, — кажу.
— Ти, хамка , — кричить до мене бабця Гусакова і знову кидається на мене з кулаками… Починає шарпати.
Намагаюся заспокоїти її, кажу, аби перестала мене бити. Вириваюся нарешті.
— Такі як ви (журналісти) брудом його обливаєте… Ви би стидалися підходити. Ви собі їх (публікації) в задницю запхайте…
Коли роблю фото, бабця Гусакова знову несеться на мене з кулаками…
Усю цю розмову чула сусідка Гусакова, яка поруч гуляла з собакою.
— Ви з цього будинку? — запитую жіночку після того, як трохи оговталася.
— Навіть якщо з цього, то що? Що ви вчепилися до того Гусакова, воно таке бідненьке… Вони зашугані, що ви їм дивуєтеся, — каже жінка. — Якби мені так поліція в хаті рилася… Йому люди дали гроші. Хай би не давали — і не було би претензій…
— В поліції кажуть, що він ті гроші програвав в казино, — кажу.
— Де докази? Може, його використали…
— Так я і хотіла запитати у бабці, чи міг його хтось «в темну» використати і нажитися на ньому?
— Він не такий глупий… Він зустрічався з Садовим. Садовий в курсі. Усі політики Львова в курсі. Значить — з кимось не поділився…
Спочатку відкривають йому рахунки. Кидають йому гроші. А тепер він має звітуватися, на що їх витратив. Якщо мені ті гроші дали, мені здається, що я сама вирішую, куди і на що маю їх витратити.
Він поїхав відпочивати — добре зробив!
— Ви бачили, як бабця Гусакова на мене кидалася з кулаками…
— Так, це ненормальні дії. Вона мала би бути стриманою. Як не хочеш говорити — мовчи! Але нерви здають, це старша людина.
— Бабця і дідусь Назара, я думаю, мали б бачити, що він цілими днями грає в казино…
— Ми інколи не бачимо те, що у нас під носом, — зітхає жінка. — Це було, чи не було, може відповісти тільки він. Вона (бабця) може дійсно цього не знати. І не факт, що він був ігроманом. А генпрокурор нехай займається Молочним (працівник прокуратури, який на смерть збив у Києві жінку у пішохідній зоні. — Авт.). Чому до нього немає такої інформаційної атаки, як з бідним Назаром?
P.S. Правоохоронці затримали знайомого Назарія Гусакова під час обшуків у справі про шахрайство зі збором коштів на лікування СМА. Під час спроби втечі він наїхав на поліцейського, травмувавши його. Затриманого підозрюють у опорі поліції та йому загрожує до 5 років ув’язнення.
Справа стосується збору коштів на лікування Назарія Гусакова, хворого на спінальну м’язову атрофію (СМА).