Вирощує навіть зимові гарбузи
Доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України Зеновій Сич — знаний в Україні науковець. Водночас він є практиком, адже сам вирощує різноманітні культури, отримуючи рекордні врожаї
Тепер у селі Олександрівці Дніпровського району Дніпропетровської області Зеновій Деонізович збирає гарбузи. Хоча рік видався важким (високі температури та низька вологість повітря не сприяли запиленню, відчувався дефіцит води у ґрунті), овочі все ж успішно розвивалися.
Господар зауважує, що останніми роками стрімко змінюється мода на гарбузи. Якщо колись цінувалися сорти з великими плодами (щоб вистачило всій родині та ще й корові залишилося), то зараз, навпаки — з малими (так званими «порційними»). Серед маркетингових чоловік називає різновиди Батернат (мінімускатні), Хокайдо (мініволоські) та Макаронні (підвид кабачка Спагетті).
В Україні вирощують чотири види гарбузів — звичайний, великоплідний, мускатний і фіголистковий.
На ділянці Дніпропетровської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва НААН пан Зеновій плекає навіть зимові гарбузи сорту Славута. Вони пізньостиглі, дозрівають під час перебування у теплому сухому приміщенні. Плоди готові до споживання на початку січня і не втрачають своїх якостей аж до нового врожаю. Чудово підходять для запікання та виготовлення цукатів.
Дуже цінним є гарбуз мускатний — столовий сорт, який не має ні кормових, ані овочевих різновидів. Він не схрещується з іншими сортами, хоча дуже рідко дає гібридні малонасінні плоди з гарбузом великоплідним, а у 2−3 поколінні розщеплюється до вихідних видів. Вирізняється кутастою ніжкою з округлими гранями, котра ніби розпливається при основі. Насіння дрібне, з невеликою облямівкою. Овочі переважно оранжево-коричневого забарвлення, надзвичайно смачні, чудово підходять для виробництва соків.
Гарбуз фіголистковий походить із Центральної Америки. Плоди зелені, з малюнком (чимось нагадують кавуни), а насіння чорне. В їжу використовують молоді та стиглі овочі, які місять багато пектину. Також можна їсти ніжні листки, пагони й квіти. Рослини стійкі проти хвороб, зберігають зелені листки до самих приморозків.
Науковець радить залишати для репродуктивних потреб найкращі плоди з найсильніших кущів. В умовах просторової ізоляції від інших популяцій (2 км і більше) це дасть змогу зберігати сортову чистоту і біологічні якості.
Алла КОВАЛЬСЬКА.