Повернувшись із війни, зайнявся теплицями
Василь Бобрик понад 25 років пропрацював учителем математики у м. Ладижині. А вільного часу на присадибній ділянці батьків вирощував різноманітні овочі, суницю
Особливо захопився цією справою, коли народилися діти. Бо їм потрібна смачна та екологічно чиста продукція.
Водночас займався чоловік садівництвом. У нього гарно родили яблука, виноград, персики. Тут знадобилися й математичні здібності: від найпростіших розрахунків мінімальних концентрацій обприскування і до системного планування.
За допомогою Інтернету ентузіаст вивчав, а згодом втілював у життя нові технології, експериментував. Тоді ж облаштував крапельний полив. Як наслідок, почав отримувати значно кращі врожаї, ніж батьки.
Та з початку повномасштабного вторгнення росіян пан Василь долучився до лав Тероборони. Півтора року стояв на бойових позиціях біля Бахмута. Згодом отримав відстрочку й повернувся до педагогічної роботи.
Удома вчорашній воїн вирішив серйозніше зайнятися сільським господарством — вирощувати овочі та зелень. Тому взяв участь у конкурсі «Підтримка мікропідприємництва ветеранів та їхніх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині». Отримані гроші витратив на модернізацію старих та створення нових споруд закритого ґрунту.
Зараз має три теплиці, які займають загальну площу понад 150 кв. м. Там ростуть 3−4 сорти огірків, 4−5 різновидів томатів та перцю, редиска, цибуля на перо, салат, кріп, петрушка.
У намірах господаря — розподілити навантаження теплиці так, щоб протягом сезону вирощувати різні овочі і зелень. Спочатку планував встановити підігрів — щоб збільшити кількість днів у році, коли можна плекати культури. Та після масованих ворожих обстрілів енергетичної інфраструктури зрозумів, що можуть виникати перебої з електроенергією. Тож відмовився від цієї ідеї. Натомість хоче змонтувати сонячні панелі, які й дадуть змогу бути енергонезалежним".
Зауважимо, що частину вирощеного Василем Бобриком забирають колеги по роботі та постійні клієнти. Решту потрапляє на ринок і в магазини.
