Повернувшись із війни, зайнявся теплицями

Особливо захопився цією спра­вою, коли народилися діти. Бо їм потрібна смачна та екологічно чиста продукція.

Водночас займався чоловік садівни­цтвом. У нього гарно родили яблука, ви­ноград, персики. Тут знадобилися й ма­тематичні здібності: від найпростіших розрахунків мінімальних концентрацій об­прискування і до системного планування.

За допомогою Інтернету ентузіаст ви­вчав, а згодом втілював у життя нові тех­нології, експериментував. Тоді ж облашту­вав крапельний полив. Як наслідок, почав отримувати значно кращі врожаї, ніж бать­ки.

Та з початку повномасштабного втор­гнення росіян пан Василь долучився до лав Тероборони. Півтора року стояв на бо­йових позиціях біля Бахмута. Згодом отри­мав відстрочку й повернувся до педагогіч­ної роботи.

Удома вчорашній воїн вирішив серйоз­ніше зайнятися сільським господарством — вирощувати овочі та зелень. Тому взяв участь у конкурсі «Підтримка мікропід­приємництва ветеранів та їхніх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині». Отримані гроші витратив на модернізацію старих та створення нових споруд закритого ґрунту.

Зараз має три теплиці, які займають за­гальну площу понад 150 кв. м. Там ростуть 3−4 сорти огірків, 4−5 різновидів томатів та перцю, редиска, цибуля на перо, салат, кріп, петрушка.

У намірах господаря — розподілити на­вантаження теплиці так, щоб протягом се­зону вирощувати різні овочі і зелень. Спо­чатку планував встановити підігрів — щоб збільшити кількість днів у році, коли можна плекати культури. Та після масованих во­рожих обстрілів енергетичної інфраструк­тури зрозумів, що можуть виникати пере­бої з електроенергією. Тож відмовився від цієї ідеї. Натомість хоче змонтувати соняч­ні панелі, які й дадуть змогу бути енерго­незалежним".

Зауважимо, що частину вирощеного Василем Бобриком забирають колеги по роботі та постійні клієнти. Решту потра­пляє на ринок і в магазини.