Ці дятли люблять старі ліси
У кожного з нас при слові «дятел» перед очима постає одна і та ж картина: попелястий птах з довгим дзьобом і червоною шапочкою на голові. Ніби всі однакові як дві краплі води. Але видів цих «молотобійців» значно більше, один на іншого на схожий
Велика споріднена колонія дятлів живе на території Національного природного парку «Мале Полісся» (Хмельницька область). Серед них — жовни сива, зелена і чорна, дятли великий, середній і трипалий. А нещодавно науковці Нацпарку вперше за останні десять років виявили тут ще й парочку рідкісних білоспинних дятлів, яких занесено у Червону книгу. Верхня частина спини у них чорна, а нижня — біла.
Переважно ці пернаті живуть у північних регіонах України, а тепер перемістилися до її центру. У корі тамтешніх дерев шукають жучків та їхні личинки. Від своєї рідні відрізняються ще й характерним співом — тому на них і звернули увагу.
В Україні білоспинних дятлів не так уже й багато — від сили, 930 пар. Упродовж останніх двох десятиліть їхня популяція скоротилася у нас у три-чотири рази. Сталося це внаслідок суцільних вирубок старих лісів. Саме у них білоспинні дятли шукають для себе поживу — і тим самим лікують дерева.
