Ці дятли люблять старі ліси
У кожного з нас при слові «дятел» перед очима постає одна і та ж картина: попелястий птах з довгим дзьобом і червоною шапочкою на голові. Ніби всі однакові як дві краплі води. Але видів цих «молотобійців» значно більше, один на іншого на схожий
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/509113/diatel.jpg)
Велика споріднена колонія дятлів живе на території Національного природного парку «Мале Полісся» (Хмельницька область). Серед них — жовни сива, зелена і чорна, дятли великий, середній і трипалий. А нещодавно науковці Нацпарку вперше за останні десять років виявили тут ще й парочку рідкісних білоспинних дятлів, яких занесено у Червону книгу. Верхня частина спини у них чорна, а нижня — біла.
Переважно ці пернаті живуть у північних регіонах України, а тепер перемістилися до її центру. У корі тамтешніх дерев шукають жучків та їхні личинки. Від своєї рідні відрізняються ще й характерним співом — тому на них і звернули увагу.
В Україні білоспинних дятлів не так уже й багато — від сили, 930 пар. Упродовж останніх двох десятиліть їхня популяція скоротилася у нас у три-чотири рази. Сталося це внаслідок суцільних вирубок старих лісів. Саме у них білоспинні дятли шукають для себе поживу — і тим самим лікують дерева.