«Хочу створити маленьким українцям патріотичну абетку, яка нагадувала б наші першоджерела…»
Усесвітньо відомий митець Олег Шупляк працює над книжкою для дітей, в якій букви з питомо українських слів буде відображено у картинах-двовзорах і віршах
Художника Олега Шупляка з Бережан на Тернопільщині впізнають за унікальними картинами-ілюзіями, так званими двовзорами, які в тому числі передають багату нашу історію, культуру, немовби випромінюють душу народу. Тому й одна з його резонансних виставок називається відповідно — «Український космос». Знають митця також за найкращою у світі монетою, найкращим екслібрисом до 200-ліття з дня народження Шевченка, за гостро сатиричною графікою на тему російсько-української війни та іншими творами, за аукціонами, на яких продає свої картини для потреб ЗСУ. Його визнали «Людиною року-2023» на Тернопільщині. У ці дні бережанський живописець робить ще одну добру справу для рідної країни — створює українську абетку, яка не має аналогів.
— У цьому проєкті я поставив собі мету, образно кажучи, одною кулею вбити не двох, навіть не трьох, а чотирьох зайців, — розповідає Олег Шупляк кореспондентові «Високого Замку». — В абетці мають бути питомо українські слова; її має бути ілюстровано моїми двовзорами (одне зображення в іншому, картина з подвійним змістом, — І. Ф.); абетка має бути віршованою; врешті-решт, це має бути художній витвір.
Олег Шупляк вважає, що запропонована ним форма абетки, зображення, які навіюють певні асоціації, значно полегшать дітям вивчення букв. З одного боку, це ніби гра така, а з іншого — ефективний метод навчання.
— Я дуже хочу, щоб моя абетка вийшла найкращим друком, — ділиться своїми планами автор. — Щоб до кожної букви у ній кращі поети написали поезію у певному стилі (з часом оголошу в Інтернеті відповідний конкурс). Не обов’язково мають бути відомі митці - це повинні бути ті, чия поезія органічно доповнила би, підсилила мої малюнки.
Скажімо, на літеру В у мене є три варіанти зображення: вітрильника, веслярів, вітру.
Тож мрію, щоб цю та інші мої «двовзорові» букви супроводжували тавтограми (вірші, усі рядки яких починаються однією й тією ж буквою). Для прикладу:
Вітер веселий дме у
Вітрила
Воїнів відважних веде.
Великий Віз вказує їм шлях…
Наш співрозмовник каже, що вже подужав приблизно третину букв з української абетки, має ескізи їх оформлення. Однак швидко завершити задум навряд чи вдасться. Пояснює, чому:
— Це досить складна робота, яка потребує багато часу, художньої майстерності, інтелектуальних зусиль, перелопачування довідкової літератури — для того, щоб знайти вдале зображення, із тисяч варіантів відібрати тільки один-єдиний.
У процесі роботи над абеткою митець стикається з іншими труднощами.
— Скажімо, питомо український слів не так багато на букву А. У попередніх абетках на цю букву зображали, як правило, автобус, абажур, акулу, абрикос, ананас. Усі ці слова — не українські, а запозичені. Та й деякі із цих предметів не характерні для України. А я хочу, щоб кожна деталь говорила дітям про наше, рідне, українське.
Інша складність з буквою И. На неї у нас починається тільки одне слово — ирій. Як зобразити ирій так, щоб він був зрозумілим? Певні ескізи вже маю: птахи, які летять в ирій.
Або взяти букву Є. Яке слово підібрати до неї? Єнот? Але як зобразити його двовзорами? До того ж я не впевнений, чи це наше слово. Порадників багато, але коли прошу їх назвати питомо українське слово на таку-то букву — мовчать… Вдався і до дещо нестандартного підходу: на букву Й згадав вигук «Йой!». Найбільша ж проблема у тому, що є багато букв, які важко ілюструвати буквально. Скажімо, мені підказують до букви, А слово «аґрус». А як його зобразити у букві А? Слово повинно нагадувати цю букву, перекликатися з нею…
— Що вас підштовхнуло до ідеї створити таку незвичну абетку?
— Дотепер укладачі абеток, наче калькою, переносили у свої підручники одні і ті ж слова. Усе виглядало стереотипно, заяложено. Складалося враження, що у нас немає якихось інших слів. Мені хочеться, щоб наші маленькі українці мали щось унікальне. Хочу, щоб абетка для них була патріотичною, щоб вона нагадувала їм про наші витоки, першоджерела. Треба навіть у такій формі нагадувати юній зміні про нашу історію. Хочу зробити це через свій стиль, своїми двовзорами.
— Варіант обкладинки вашої абетки вже остаточний?
— Можливо, вона взагалі буде іншою. Це всього-на-всього ескіз. Користуючись нагодою, хочу звернутися: дорогі читачі, підкажіть гарне питомо українське слово на букву А! Буду вдячний за це!
