Закарпаття — край білого вина

Повномаштабне вторгнення рф майже не позначилося на виноробній галузі у Закарпатській області, яка здавна є популярним винним регіоном західної України. В середньому одна офіційна виноробня виготовляє понад мільйон пляшок хмільного виноградного напою в рік. Не зменшували темпів і домашні виробники вина, які досі багато хто продають вино на ринках у пластикових пляшках. Тепер для таких мануфактурних виробництв офіційні виробники вина, які мають свої лабораторії пропонують експертизу напою. Чи то ціна відлякує, чи впевненість у якості свого напою, але не всі домашні виробники поспішають на експертизу.

Закарпаття здавна славиться не лише вином, а й своїми унікальними винними екскурсіями із дегустаціями. Вартість таких екскурсій не б‘є по гаманці - понад три сотні гривень. У преміальних екскурсіях на дегустаціях пригощають дорогими винами та вишуканими закусками. Зараз такі екскурсії - своєрідна віддушина для українців. У війну в українців збільшився запит на позитивні емоції, мандрівки Україною. На одну з таких екскурсій завітала журналістка «ВЗ».

На виноградниках — благодійні забіги, йога-тури, соціальні акції

… Разом з туристичною групою з різних регіонів України (Київщини, Черкащини, Харківщини, Хмельниччини, Львівщини, Донеччини) відвідала винну екскурсію в «Шато Чизай», що поблизу Берегово в урочищі Чизай. Влітку на екскурсії приходили по 600−700 туристів в тиждень. З початку осені мандрівки на винні локації Закарпаття трохи знизилися, сезон пішов на спад. Винні екскурсії відвідують також військові, які приїжджають з передової у відпустки. Для них екскурсії безкоштовні. Географія туристів на винні локації - українці. Іноземців зараз обмаль. До війни такі екскурсії відвідували поціновувачі вина з Австрії, Чехії, Польщі, Франції, Великої Британії, Угорщини і навіть Китаю.

Знайомство з історією виноробства Закарпаття починаємо зі святая святих галузі - виноградників. Тримати виноградники на Закарпатті - справа честі бізнесменів, які роками виготовляють вино. А «шато» в перекладі з французької означає заміський маєток, оточений виноградниками. Тут вирощують 272 гектарів винограду різних сортів: локальних та європейських. Переважають білі сорти винограду. Закарпаття вважають краєм білого вина. Також тут ростуть сорти винограду, якого немає навіть у флагманських виноробних регіонах півдня України — фурмінт (білий угорський виноградний сорт), черсегі фюсереш (в перекладі з угорської означає пряний), блауфранкіш (червоний сорт винограду).

Виноградники тут значно більше, ніж гірське поле з каскадами та красивими краєвидами, що приносить плоди для майбутнього вина.

На виноградниках проводять спеціальні благодійні забіги, йога-тури, соціальні акції… Зокрема, 24 серпня, у День Незалежності України, на мальовничих виноградниках Шато забіг присвятили збору коштів на ЗСУ. Півсотні учасників стартували і фінішували під прапором України та з вірою у Перемогу. Цей забіг у 2019 році заснував легендарний професор з окопу Федір Шандор (на його честь в Ужгороді встановили 54-у мініскульптуру «Професор з окопу» скульптора Романа Мурника). Наприкінці серпня кандидатуру Шандора затверджено на посаді посла України в Угорщині.

Мені вдалося прогулятися виноградниками, що поруч з музеєм «Винороба Чиза». За кілька хвилин наповнилася позитивними емоціями на весь тиждень. Виноградники справді є своєрідною йогою для душі, забула про погані новини війни. Тут хороша аура: виходиш, як після сеансу в психолога.

Закарпатські вина постачалися до дворів середньовічних королів та вельмож

У музеї «Винороба Чиза» розповідають про історію виноробства Закарпаття, про світові тенденції та різні способи виготовлені вина, ігристого. Шато набував статусу туристичного об'єкта у 2005 році.

Культура Закарпатського виноробства унікальна, тому що упродовж історичних перипетій об'єднала в собі угорську, італійську та австрійську традиції. Саме результат цього культурного сплаву дав такий цікавий і колоритний продукт, як Закарпатське вино. Схили вулканічних Карпат, багато сонця і достатньо термальної води дали поштовх розвитку виноробства на цих землях з давніх часів. Закарпатські вина постачалися до дворів середньовічних королів та вельмож, навіть президентів сучасних держав.

«Урочище Чизай назвали на честь винороба Чиза, який проживав на цих мальовничих територіях в XIII столітті, — розповіла під час екскурсії керівниця відділу туризму, екскурсоводка музею Ольга Рижко. — Вирощував виноград та займався виноробством. Про Чизу є згадки в історії Берегівщини. У 2019 році ми відкрили музей на честь винороба Чиза».

«Фішка» музею — дерев’яний прес для вичавлювання виноградного соку, якому триста років. Є чимало старовинного дерев’яного посуду для збору винограду на вино, деякий з них використовували ексклюзивно лише на Закарпатті.

У рамках екскурсій наша група завітала у винний погріб. Там переважно в дубових бочках дозріває вино. Такий напій є витриманим і стає кращим лише з віком. Це напій високої проби. Одна дубова бочка для витримки вина коштує 800−1000 євро. Бочки закарпатські винороби закуповують у Франції. Зокрема, одне популярне червоне сухе вино сорту Піно-нуар витримують рік: пів року у бочках з американського дуба, ще пів року — в бочках французького дуба.

«Витриманими винами вважаються такі, що перебували в дубових бочках від шести місяців, марочними — від двох років, — продовжує розмову Ольга Рижко. — Далі таке вино дозріває роками, а то й десятиліттями. Але в дубових бочках весь цей час його не тримають. Розливають в пляшки, аби дерево не давало сторонніх смаків та ароматів. Триває процес пляшкової витримки. Через мікропори корка в пляшку потрапляє певна доза кисню, аби воно далі дозрівало. Тоді таке вино ставатиме колекційним. Ціна такого вина з кожним роком зростає».

Коркового дуба у світі стає все менше, дубові бочки дорожчають

Серед проблем виноробів — так званого коркового дуба у світі стає все менше. Найбільше дерево для хорошого вина росте в Португалії. Кора на дубі відновлюється через 8−10 років. Оскільки дубовий корок дорогий, тому усі винороби світу та зокрема Закарпаття шукають альтернативні варіанти. Поширена закрутка — з крюке (для ординарних столових вин).

Купажні вина — не дешевий напій, порошкових не існує

Після розмов про витримане і колекційне вино, яке коштує не дешево, учасник нашої туристичної групи Олександр родом зі Слов’янська поцікавився, чи існує в Україні порошкове вино. «Це міф, — відповіла Ольга Рижко. — Виготовити винний порошок буде значно дорожче, ніж виготовити саме вино. У світі вистачає винограду. Нема потреби робити порошки. Дешеві вина виготовляють із уже використаного жмиху, дешевих сортів винограду, які не примхливі у вирощуванні. Додають трохи спирту, води, барвників, цукру… Виходить щось таке схоже на вино. Порошку для вина не існує».

Серед інших міфів, які на екскурсії спростувала наша екскурсоводка Ольга — купажні вина (з декількох сортів винограду) є завжди низької якості.

«Це асоціації, які українці отримали з часів пострадянського простору, — відповіла Ольга. — Купажні вина — як нішеві парфуми. Це креативна рецептура винороба, який підбирає дози різних сортів. Це авторська рецептура вина. Купажні вина бувають навіть більш насиченішими за вина, де використано один сорт винограду».

Ольга Рижко каже, українські традиції виноробства — вкрай локальна історія: південь України, Закарпаття.

Винороби з усіх сил стараються показати, що наше вино може гідно конкурувати з французьким чи італійським. Цього року закарпатські винороби презентували вина (Мерло та Піно-нуар 2018 року) на міжнародній виставці у Німеччині. Отримали на цьому конкурсі срібні медалі. Українські вина-амбасадори 2022 року були презентовані у Музеї вина в французькому Бордо. Вперше в історії українські винороби отримали знак якості від експертів з Бордо. Музей у Бордо відвідують люди з усього світу, які побачили там український виноградний хмільний напій.

А наприкінці серпня цього року на Всеукраїнському конкурсі Ukrainian Wine Ambassador 2023 відібрано 21 вино, яке представлятиму Україну на міжнародному рівні в експозиційному просторі музею «Місто вина» La Cité du Vin у світовому центрі виноробства, що місті Бордо.

«Чому я б особисто не зрадила — закарпатському ігристому Брюту сорту черсегі, який другий рік поспіль є амбасадором українських вин світі. Це посольське вино, — ділиться своїми винними смаками Ольга Рижко. — Ігристі виготовляємо методом подвійного бродіння за європейською технологією Шарма-Мартінотті. За цим метолом виготовляють усім відоме італійське просеко».

«Троянда Карпат» відкривала" двері чиновницьких кабінетів

У цьому музеї «на десерт» туристам показують перлину винного Закарпаття — десертне марочне біле вино «Троянда Карпат». Винзавод у селищі Бобовище, що у Мукачівському районі запатентував назву вина.

Саме з пляшкою цього напою закарпатці ходили по чиновницьких кабінетах, аби вирішити бізнесові справи. У відповідь на питання «ВЗ», чи пляшка цього вина є перепусткою в кабінети тепер, наша екскурсовод промовисто усміхнулася. Ольга сказала, що саме знаменита винна троянда вважається еталоном вишуканого смаку. По цьому, схоже, можна було судити про багато що, а найбільше — чи розумієтеся ви у вині.

Пляшка «Троянда Карпат» коштує понад 600 гривень. «Це коштовне вино і наше рідке золото, — наголосила пані Ольга. — Виготовлено з сорту трамінер рожевий. Напій має дворічну витримку в дубовій бочці».

Якщо ви завітали в урочище Чізай і не маєте часу на винну екскурсію, можете просто продегустувати «Троянду Карпат». Кому ж не хочеться знати смак напою, який на Закарпатті прирівнювали до хабаря. 50 грамів десертного вина на розлив коштує 25 гривень.

Я спробувала це вино під час дегустації в рамках екскурсії. Троянда у вині добре відчувається і є гармонійним складником напою. Враження від дегустації - як спокійна мандрівка виноградниками, які оповиті сонцем і закликають ще раз відвідати цей виноробний край.