Дике поросятко — «свій пацан»!
Цей потішний кадр — не із зоопарку, не із притулку для тварин, не із домашнього хліва лісника, який приручив загубленого у хащах дикого веприка. Фото зроблено у зоні бойових дій. Упереміжку між фронтовими вахтами українські воїни знаходять час захистити і таких ось безпомічних створінь божих, які волею обставин залишилися без опіки
Маленький, завбільшки з кота веприк, якого покинула перелякана вибухами мама, живе у розташуванні військових, які й підібрали його. Найперше не знати звідки роздобутим молоком нагодують знайду, а вже потім самі візьмуться за ложку. Цей смугастик відчуває турботу про себе, тому ні на крок не відходить від хлопців у камуфляжній формі. Біля них він завжди ситий, доглянутий. І у безпеці.
Для воїнів цей кабанчик — не розвага, не екзотика, а частина їхніх фронтових буднів, постійне нагадування про мирне життя, яке вони ось тут, «на передку», захищають. Прекрасний антидепресант, мотиватор, джерело позитивного настрою. А ще — додатковий «радар», який успадкований від родичів чуттям здалеку «засіче» наближення сторонніх осіб і відповідним хрюканням сповістить про це своїх господарів. Користувачі соцмереж жартують: як тільки кабанчик підросте, буде замість трюфелів знаходити замасковані ворогом міни…
Скільки їх, братів наших менших, стали союзниками наших хлопців у гарячих точках! Про це можна написати окрему книгу. «Окопні» собаки, коти, морські свинки, хом’ячки, миші, гуси, білки, лисиці, синички, козулі, папуги, свинки, вужі - справжня «біологічна зброя» українських вояків. У такій компанії їм легше ворога бити.
