Павло планує напекти ще багато кексів на передову
Шестирічний волонтер зі Львова зібрав для наших воїнів понад 12 тисяч гривень!
Шестирічний Павлик зі Львова, учень 1-го класу, зібрав для військовослужбовців ЗСУ понад 12 тисяч грн! Разом із мамою, журналісткою Христиною Гашенко-Кикоть, вони щосуботи випікали кекси, а у неділю маленький волонтер продавав їх біля львівських церков. Хлопчик продав понад дві сотні смаколиків!
Батько Павлика з перших днів війни служить у ЗСУ. Він — доброволець. Родина добре знає потреби наших воїнів. Зібрані кошти юний волонтер передав Благодійному фонду «Здійснити мрію». Волонтери фонду, співпрацюючи зі Львівським прикордонним загоном, закупили державні прапори. Прикордонники вирішили віддячити Павлику за допомогу та разом з мамою запросили його на тренування гравців ФК «Рух». Спортсмени подарували хлопчику іменну футболку гравця команди, а прикордонники — сувенір. Державні прапори передали військовим у Луганську та Херсонську області, вони вже майорять у звільнених від окупантів містах та селах.
Мама Павлика Христина Гашенко-Кикоть розповіла журналістці «ВЗ»:
— Павлик сам насипав необхідну кількість інгредієнтів для кексів. Сам замішував тісто, наливав у форми, я тільки допомагала йому з духовкою, щоб дитина не обпеклася.
— Це була ваша ідея — допомагати ЗСУ, чи сина?
— Я знімала сюжет про дівчинку, яка у Пустомитах випікала кекси з бабусею. Коли повернулася з роботи, розповіла Павлові про цю дівчинку, яка зібрала на той час три тисячі грн. Запитала сина, чи він не хоче пекти кекси? Після цієї розмови Павло щодня запитував, коли будемо їх пекти? Коли ми напекли, я його запитала, де будемо їх продавати — біля ринку чи біля дому? Відповів: «Біля церкви, бо там найбільше людей!». Зробили столик, взяли із собою прапор, взяли банку, син її розмалював у синьо-жовті кольори. Вийшов імпровізований прилавок. Я була неподалік, а Павло продавав.
Якось біля Павла зупинилася машина, і з неї вибігла дівчина у формі, — веде далі Христина. — Вона зупинилася, аби подякувати Павлові за те, що він допомагає ЗСУ. Павло був вражений до самого серця! Був ще випадок: біля нас зупинилися добровольці-іноземці, і ми їх пригостили кексами. Вони не зрозуміли, що це була за акція. Коли сіли у машину, водій-українець розповів їм, що це дитина збирає кошти для армії. То вони потім принесли нам гроші. Хоча ми казали: «Не треба. Це ж ми для вас збираємо!».
— Павлик не втомився від волонтерства?
— Ні! Сказав, що планує напекти ще багато кексів на передову.
