Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Виноградне багатство Дмитра Ткаченка

Виноград мало кого залишає байдужим. Таке сталося і з жителем міста Покрова Дніпропетровської області Дмитром Ткаченком

Таким гронам Дмитра Ткаченка можна лише позаздрити! Фото з сімейного архіву Дмитра Ткаченка
Таким гронам Дмитра Ткаченка можна лише позаздрити! Фото з сімейного архіву Дмитра Ткаченка

Вперше він познайомився з сонячною лозою 12-річним хлопчиком, коли сім'я переселилася у приватний будинок і почала облаштовувати присадибну ділянку. Сусід подарував родині саджанці винограду, які Дмитро допоміг батькам посадити уздовж паркану. Саме відтоді почалося справжнє захоплення згаданим ягідником.

Сьогодні господар має величезну колекцію висо­коврожайних, смачних і стійких проти хвороб сор­тів. Допомагає доглядати їх дружина Олена.

Доглядати виноград допомагає чоловікові дружина Олена. Фото з сімейного архіву Дмитра Ткаченка
Доглядати виноград допомагає чоловікові дружина Олена. Фото з сімейного архіву Дмитра Ткаченка

Молодий чоловік охоче ділиться своїм досвідом із початківцями.

Висаджувати кущі він ре­комендує восени. Для хоро­шого приживання необхідно щедро полити водою (адже суха земля під дією низьких температур тріскатиметься й через отвори у ґрунті до кореневої системи доходи­тиме мороз). Якщо пагони легко витримують зниження температури до -21−24°С, то підземній частині - 5°С мо­жуть стати вироком.

Незміцнілі рослини обов’язково треба прикривати землею. До речі, ентузіаст радить робити таке і з дорос­лими кущами. Для цього ви­користовує звичайний ґрунт.

Дехто застосовує так звані сухі укриття — спан­бонд, плівку, агроволокно, проте земля захищає від холодів краще. Попередньо садівник знімає пагони зі шпалери, укладає додолу, а збоку уздовж усього ряду риє траншею завглибшки на штик лопати. Ґрунтом за­сипає лозу, а канава знадо­биться для підживлення та зимового поливу. Навесні ґазда вносить сюди пере­гній і присипає землею, що звільняється після розкрит­тя кущів. Згаданого добри­ва вистачає на увесь рік.

Садівник не радить за­бувати про вологозарядний полив, який сухої осені про­водять двічі. Він уперше бе­реться за таку роботу після 10 жовтня. Повторює агро­захід перед новим роком (у траншею).

Свої кущі виноградар об­різає наприкінці жовтня та швидко вкриває. Бо саме цієї пори вологість ґрунту є оптимальною. Пізніше зем­ля може перетворитися у справжнє болото, що не го­диться для утеплення.

Сухе укриття проводять із 10−15 листопада. За тако­го способу варто пам’ятати про спеціальні «гостинці» мишам. Якщо їх не зали­шити, то хвостаті сильно об'їдатимуть лозу. Дмитро використовує кілька видів отруйних приманок.

Щоб вдало перезимува­ти, ягідникам замало одно­го укриття і поливу. Необхід­но потурбуватися, аби лоза визріла.

Важливе значення має правильний підбір сортів. Жителям північних або за­хідних областей варто роби­ти ставку на ранні різнови­ди, в яких пагони встигають до осені здерев’яніти.

Другий момент — це не­довантажування куща. Коли багато грон, то рослина ви­трачає велику кількість сил і поживних речовин на дости­гання ягід, а не на визріван­ня лози. Не будьте жадібни­ми.

Роблячи ставку на ще­дрий урожай, наступного року ви недоотримаєте ке­тягів та ще й можете втрати­ти кущ.

І третій аспект — листові підживлення Монофосфа­том калію або Плантафолом 0/25/50.

Пан Дмитро не женеться за кількістю, а віддає пере­вагу якості. Тому в його ко­лекції є лише найсмачніші сорти різних термінів дости­гання.

Улюбленці Ткаченка — ранні сорти, які дають пер­ші ягоди. Зокрема, Зорень­ка підійде тим, хто вирощує виноград для власного споживання чи продажу. Неймовірним ароматом ті­шить Динька. Сподобали­ся й американські кишми­ші Хеллоуін та Аватар. Ще кілька сезонів тому вони були справжніми екзотами. Однак тепер на українській землі без спеціальних об­робок стимуляторами да­рують величезні кетяги з видовженими, наче пальці, ягодами.

Оксана Бервін

Схожі новини