Як і нам, звірині потрібна сіль

Непідсолена їжа не смакує людині. Так само гостро потребу у цьому, багатому на натрій, хлор, кальцій та інші мікроелементі продукті, відчуває і звірина. З допомогою цієї приправи вона краще перетравлює корми, швидше розвивається, зміцнює своє здоров’я. Забезпечити сіллю диких тварин — обов’язок тих, хто їх доглядає.

Про важливий інґредієнт у раціоні своїх підопічних подбали працівники Націо­нального природного парку «Ско­лівські Бескиди». Тварин, які не можуть обійтися без солі, тут чи­мало — 423 олені, 427 козуль, 39 зубрів. Їм потрібна не пачка солі і не дві, а центнери, тонни цього мінералу. Придбати його, коли через війну зменшилося фінансу­вання державних структур, стало важко. На допомогу сколівським природоохоронцям прийшла благодійна гуманітарна організа­ція Uanimals. Саме вона поспри­яла у придбанні 2400 кілограмів солі. Тож можна не сумніватися — їжа для карпатської дичини буде смачною, підсоленою.

Отримують тварини цей міне­рал у різний спосіб. Для їх зимо­вої підгодівлі лісівники заготов­ляють листяні віники, замочуючи їх у соляному розчині. Коли на­стане пора, ці віники розвозять у годівниці біля місць скупчення звірів. Є ще одна метода попо­внення соляного балансу фауни: брикети лизунців встановлюють на пнях, колодах — і козулі, олені, лисиці, інша звірина споживають ці «чупа-чупси».