«Надсилають фото вишиванок. Виліплюю кожну квіточку»

Любов Крижановська створює мінікопії вишитих сорочок і суконь у вигляді… брошок. Використовує метод холодної порцеляни. Виріб – легкий і міцний, коштує відносно недорого – 200 грн. А ще майстриня виготовляє прикраси в етностилі, образи Берегині… Нещодавно такий образ для своєї дружини Олени замовив військовий. Аби Берегиня була схожа на його дружину, надіслав її фото. Журналістка «ВЗ» поспілкувалася з майстринею. Вона – колишня львів’янка, але нині мешкає на Одещині.

– Кілька років тому ми на Одещині купили будинок із са­дом, – розповіла пані Любов. – За фахом я конструктор жіно­чого верхнього одягу. Колись працювала у Львові на фабри­ці, де шили спортивний одяг. У 90-х роках роботи не було… До­велося щось шукати. Тож ми з чоловіком почали реставрувати старовинні меблі. Пізніше рес­таврували меблі м’які. Це було вигідно. Завжди хотіли мати власну справу.

Понад десять років займаюся творчістю. Добре вмію малюва­ти. Виготовляю багато різнома­нітних речей для дому: картини, годинники, світильники. Гарно виглядають, якщо їх поставити на книжкову полицю. Роблю та­кож ляльок, декорую посуд, зо­крема горнятка.

– Мені сподобалися ваші брошки-вишиваночки. Як їх виготовляєте?

– Цей метод називається – холодна порцеляна. Виготов­ляю спеціальну суміш, додаю клей ПВА, який має полімерну основу (такий клей нещодавно винайшли, робиться як ґума). З глини такого не зробиш. Суміш застигає. Висихає. І стає легкою і міцною. Форму ліплю руками. Не визнаю жодних відбитків. Ви­ліплюю кожну квіточку… Потім розмальовую. Загалом увесь процес займає тиждень. За­мовники надсилають мені фото своїх вишитих сорочок (суконь). Точна копія не виходить, масш­таб інший. Але схожість велика.

– Одесити у вас що замов­ляють?

– Одесити, які живуть за кор­доном, багато чого замовля­ють. Я також роблю прикраси з вовни – на них є попит. А ще варю варення на продаж. Ро­блю абрикосову пастилу – це корисна заміна цукеркам. Час­тину заробітку віддаю на потре­би ЗСУ.