Захист картоплі і томатів від хвороб

У процесі вегетації картоплі й томатам дошкуляють численні хвороби. Як боротися з ними, розповідає провідний фахівець відділу фітосанітарних процедур ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» Сергій Левківський.

– Найбільш небезпеч­ними недугами, що мо­жуть призвести до повної втрати врожаю, є фітофтороз та альтернаріоз.

При фітофторозі по краях листків утворюють­ся бурі плями, а з нижньо­го боку – білуватий наліт. Стебла і черешки вкри­ваються темно-бурими смугами, а плоди тома­тів – плямами різного за­барвлення й форми (бурі, концентричні, у вигляді незімкнутих зелених кі­лець, маслянисті, темно-зелені, зморшкуваті, об­лямовані, розпливчасті, з нерівною поверхнею). Особливо сильно розви­вається гнилизна під час дозрівання, перевезення та зберігання овочів.

Розвитку фітофторозу сприяють холодні ночі і порівняно теплі дні й ви­сока вологість повітря (часті дощі, тривалі тума­ни, рясні роси).

– Ті, хто вирощує томати в теплицях, мо­жуть бути спокійними?

– Фітофтороз здатен дістатися й туди. У те­плицях хвороба сильно прогресує при дощуванні рослин та вологості по­вітря понад 70%. Тому необхідне регулярне про­вітрювання.

– Скажіть, звідки бе­реться недуга?

– Джерелом інфекції є заражені ґрунт, насіння, бульби, пожнивні рештки.

– А як щодо альтер­наріозу?

– Альтернаріоз, або суха плямистість, ушко­джує помідори та інші пас­льонові культури. Нижні листки вкриваються бу­рими плямами, котрі по­ступово розростаються. На стеблах утворюються овальні плями, спричи­няючи суху гниль. Томати вражаються вкінці вегета­ції (коло плодоніжки).

– Як боротися із цими хворобами?

– Найефективніший метод – використання фунгіцидів. При захисті картоплі від фітофторозу треба керуватися двома правилами: починають обприскувати до проявів хвороби в полі, а завер­шують не раніше природ­ного відмирання бадилля або його передзбираль­ного знищення.

Обробка картоплі:

Фаза 1. Від сходів до початку змикання бадил­ля в рядку з інтервалом 7-10 днів обприскуйте препаратом Ридомил гольд 68 в поєднанні з біопрепаратом Планриз.

Фаза 2. Від початку змикання гички в рядку до цвітіння (тоді зелена маса кожні 4-5 днів подвоюєть­ся). Застосовуйте фунгі­циди не менше 2-3 разів. Це забезпечить захист і приріст нових листків. Ви­користовують Ридомил гольд 68 в поєднанні з біопрепаратами Планриз та Триходермін.

Фаза 3. Від цвітіння до відмирання бадилля. Приріст гички припи­няється. Основна мета – вберегти бульби від ураження фітофторозом. Аби стебла залишалися зеленими і здоровими, цього періоду найкраще використовувати Ревус Топ. На ділянках, де копа­єте бульби на їжу, оброб­ку проводять лише біо­препаратами.

Обробка томатів:

Обприскування тома­тів проводять, обов’язково чергуючи засоби. Перше скроплювання – профілактичне (у фазі формування стебла та листків – контактним пре­паратом Ридомил Голд 68 або Блу Бордо). Сюди слід додати молочної си­роватки, що забезпечить тісніший контакт розчину з листовою поверхнею. Крім того, сироватка утво­рить тонку плівку, на якій важко затримуватися спо­рам патогенних грибів.

Для наступних обробок використовують системні препарати чи засоби, ко­трі одночасно ефективні проти альтернаріозу та фітофторозу.

Агрозахід повторюйте через 7-10 днів (залежно від погодних умов). Три­валого прохолодного й сухого періоду обприску­ють рідше.

Для більшої ефектив­ності хімічні препарати необхідно поєднувати з біологічними (зокрема, Планризом і Триходермі­ном). Вони містять спо­ри і міцелій гриба – ан­тагоніста, який пригнічує розвиток фітопатогенних організмів прямим пара­зитуванням, конкуренцією за субстрат, виділенням ферментів, що сповіль­нюють розвиток збудників хвороб. Крім цього, згада­ні препарати захищають рослини від недуг, які пе­редаються через насіння, ґрунт, повітря. Фунгіцидні властивості цих засобів поєднуються із ростостимулюючою активністю, котра викликає посилений розвиток кореневої сис­теми, підвищує стійкість рослин до стресових умов вирощування, знімає не­гативну дію пестицидів.

Обробку картоплі і томатів рекомендуєть­ся проводити лише біо­препаратами Планриз та Триходермін у суміші з молочною сироваткою (періодично, через 10 днів), якщо в цей час про­дукція використовується для харчування.

Перевага біологіч­них методів у тому, що їх можна застосовувати від початку і до завершення плодоношення (на відміну від хімічних засобів). На­голошу, що біопрепарати зовсім не шкідливі для здоров’я людини і навко­лишнього середовища.

Розмову записала Валентина БОРЗОВЕЦЬ.