Передплата 2024 «Добрий господар»

На Водохреще на металевому розп’ятті з’являвся… Ісус

 Як науковці розгадали таємницю древніх алхіміків

Віруючі люди дуже трепетно ставляться до різних див, які стаються у храмах. У мироточінні та кровоточінні ікон вбачають різні Божі знаки, особливо вшановують оновлені образи та хрести. Та часто наука розвінчує подібні дива. Як-от появу Христа на розп’ятті, яким ще у XVI столітті освячували воду під час Хрещення Господнього в Острозі на Рівненщині.

Про те, як у давні часи ал­хіміки створювали дива для віруючих, розпо­вів історик, мистецтвозна­вець, художник-реставра­тор і викладач Острозької академії Микола Бендюк.

– На Водохреще священ­ник брав срібний чи жовту­ватого відтінку хрест без зо­бражень і на очах у своєї пастви вмочував його у воду. Поки йшла літургія, поверхня святині починала патинува­ти – це такий ефект штучно­го старіння. І тоді на темному тлі ставало чітко видно золо­ті зображення. Так, з одно­го боку на хресті з’являлася сцена з Водохрещем, на ін­шій – розіп’ятий Ісус Христос, – розповідає науковець.

Таку картину бачили і чи­мало сучасних острожан, адже один з таких хрестів сяяв на Водохреще в одному з храмів ще наприкінці мину­лого століття. Тоді усі говори­ли про диво. Але пан Микола, який теж бачив цю святиню, швидко розгадав секрет і до­вів – це «чудо» рукотворне, зроблене людиною.

– Як же вдавалося «приму­сити» Спасителя з’явитися на розп’ятті? Це ж святотатство, – цікавлюся у науковця.

Колись такий хрест був у Миколаївській капличці міста Острога. Нині він є в Острозькому краєзнавчому музеї.
Колись такий хрест був у Миколаївській капличці міста Острога. Нині він є в Острозькому краєзнавчому музеї.

– Сам хрест доволі дав­ній, його датують XVI-XVII сто­літтями. Коли ми його взяли на реставрацію, з’ясувалося, що на ньому є канавки, неви­димі на перший погляд. Так «прорізано» було образ Ісуса Христа та предстоячих. Щоб малюнок став видимий для усіх, потрібно було його опус­тити у певне середовище. Що священник і робив, – ділиться Микола Бендюк.

Науковець розповідає, ви­нахід належить італійським алхімікам початку XVI століт­тя. Аби створити диво, вони металеву річ покривали спе­ціальною черню (емаллю) жовтуватого відтінку. Тоді ви­різьблювали потрібний ма­люнок і заповнювали канав­ки ртутним золотом. Під час підігрівання ртуть випаро­вувалася, і золото з емаллю створювало ілюзію суціль­ного золота – на тлі жовтої емалі малюнка практично не було видно. Аби зображення проявилося, треба було його окислити. Що й робили на Водохреще.

Читайте також: Найобдарованіша людина — син вихідців з України

Схожі новини