На Водохреще на металевому розп’ятті з’являвся… Ісус
Як науковці розгадали таємницю древніх алхіміків
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/450274/vodokhreshcha.jpg)
Віруючі люди дуже трепетно ставляться до різних див, які стаються у храмах. У мироточінні та кровоточінні ікон вбачають різні Божі знаки, особливо вшановують оновлені образи та хрести. Та часто наука розвінчує подібні дива. Як-от появу Христа на розп’ятті, яким ще у XVI столітті освячували воду під час Хрещення Господнього в Острозі на Рівненщині.
Про те, як у давні часи алхіміки створювали дива для віруючих, розповів історик, мистецтвознавець, художник-реставратор і викладач Острозької академії Микола Бендюк.
– На Водохреще священник брав срібний чи жовтуватого відтінку хрест без зображень і на очах у своєї пастви вмочував його у воду. Поки йшла літургія, поверхня святині починала патинувати – це такий ефект штучного старіння. І тоді на темному тлі ставало чітко видно золоті зображення. Так, з одного боку на хресті з’являлася сцена з Водохрещем, на іншій – розіп’ятий Ісус Христос, – розповідає науковець.
/wz.lviv.ua/images/articles/2022/01/hrest2.jpg)
Таку картину бачили і чимало сучасних острожан, адже один з таких хрестів сяяв на Водохреще в одному з храмів ще наприкінці минулого століття. Тоді усі говорили про диво. Але пан Микола, який теж бачив цю святиню, швидко розгадав секрет і довів – це «чудо» рукотворне, зроблене людиною.
– Як же вдавалося «примусити» Спасителя з’явитися на розп’ятті? Це ж святотатство, – цікавлюся у науковця.
/wz.lviv.ua/images/articles/2022/01/hrest1.jpg)
– Сам хрест доволі давній, його датують XVI-XVII століттями. Коли ми його взяли на реставрацію, з’ясувалося, що на ньому є канавки, невидимі на перший погляд. Так «прорізано» було образ Ісуса Христа та предстоячих. Щоб малюнок став видимий для усіх, потрібно було його опустити у певне середовище. Що священник і робив, – ділиться Микола Бендюк.
Науковець розповідає, винахід належить італійським алхімікам початку XVI століття. Аби створити диво, вони металеву річ покривали спеціальною черню (емаллю) жовтуватого відтінку. Тоді вирізьблювали потрібний малюнок і заповнювали канавки ртутним золотом. Під час підігрівання ртуть випаровувалася, і золото з емаллю створювало ілюзію суцільного золота – на тлі жовтої емалі малюнка практично не було видно. Аби зображення проявилося, треба було його окислити. Що й робили на Водохреще.
Читайте також: Найобдарованіша людина — син вихідців з України