Відстріляні гільзи стали… сувенірами

Анатолій Романюк — інспектор вибухотехнічної служби Головного управління Нацполіції у Житомирській області. Небезпечний фах обирав усвідомлено, маючи спеціальність правознавця і ступінь магістра судової експертизи, який здобув у Національній академії внутрішніх справ.

Згадує своє перше «бойове хрещення» — виїзд на нічний ви­бух в Олевську у січні 2017-го. Тоді був один загиблий і кілька поранених. Моло­дий вибухотехнік з командою старших фахівців працював над визначенням вибухівки та збором її частин для дослідження. І хоч потім виїж­джав не на один такий виклик із сумними наслідками, але той, перший, запам’ятався на все життя.

З роботою в Анатолія пов’язане і творче захоплен­ня. Пише вірші, не оминаю­чи тему війни, і виготовляє з відстріляних гільз та вихоло­щених боєприпасів сувеніри.

— Мій син попросив для нього зробити якусь іграш­ку. Я взяв гільзи, почав з них складати танк. Вийшло ори­гінально. Дитині дуже сподо­балося, та й мені робота при­пала до душі. Тоді я спробував зробити іншу модель — вдало­ся. Далі взявся за різні сувені­ри, — розповідає вибухотехнік.

Сьогодні у його доробку була б не одна сотня оригі­нальних виробів — танків та шахів, попільничок та Три­зубів. Але кожна нова робота відразу знаходить собі інший дім. Адже вироби Ана­толія Романюка розлітаються як подарунки друзям та коле­гам.

На роботі про чоловіка від­гукуються як про дуже відпові­дального та дисципліновано­го. А хіба може у вибухотехніків бути інакше? Сам Анатолій, як має нагоду, кожному повторює:

— Зброя і боєприпаси — небезпеч­ні для життя! Тому жартувати з ними не варто. Але якщо взяти їх вихоло­щеними, можна творити красу.