Діти просять у Миколая дорогі телефони...

Іще тиждень тому я запитала у своїх онучок — що би хотіли отримати у подарунок на Миколая? Одна з них намалювала щось схоже на якусь тваринку (писати ще не вміє) і пояснила, що це кролик Ребека. Довелося пояснювати, що святий Миколай на небі, а там нема де взяти кролика…

Що замовляють собі на свято Миколая (19 грудня) старшокласники? Про це я запитала у сусідської дівчинки Катрусі, учениці 9-го класу. «Чиї батьки мають багато грошей, діти просять нові телефони. Є такі, хто каже: «Нехай Миколай мені нічого не дарує. Краще гроші, а я вже собі виберу потрібну річ». На моє запитання, чи хоч хтось написав листа, у якому просить лише цукерки і мандарини, Катруся усміхнулася: «Так то ж є щодня у кожній хаті. Який то подарунок? Як додаток до подарунка — може бути».

Минулих вихідних я була у ролі Миколая. Пішла спочатку в один гіпермаркет, потім поїхала в інший. Народу — море. Як у минулі роки. А може, й більше. І ніхто не зважає на пандемію, не дотримується дистанції. І не лише в іграшковому відділі…

Батьки чотирирічної дівчинки вибирали «немовля». Казали, що донька вже пів року просить «бебі-бьорн». Я подивилася на цінник — 2100 гривень, усміхнулася і пішла. У тому ж відділі бабуся вибирала для внука конструктор «Лего». І так голосно консультувалася з донькою — який то краще взяти, що чув увесь магазин. Бо той, що за тисячу гривень, він і так порозгублює, то, може, краще взяти за 900? Було б весело, якби не було так сумно від захмарних цін на іграшки. Звісно, конструктор можна купити і за 150 гривень, але це те саме, що порівнювати у радянські часи мешти фірми «Прогрес» із «Саламандрою».

Мало не черга стояла у відділі, де продають телефони і планшети. «Думаєте, я би купувала третьокласниці такий телефон, зі всіма „наворотами“? — відповіла жінка на моє запитання, кому це така дорога річ. — У неї був кнопковий, бо маю бути з дитиною постійно на зв’язку. Але для навчання у режимі онлайн потрібна краща техніка. Донька написала лист святому Миколаю, казала, може, хоч він її зрозуміє і принесе потрібну річ». А поруч хлопчина вибирав телефон для своєї дівчини. Просив у продавця знайти червоного кольору, бо його кохана хотіла тільки такий…

Старше подружжя купувало онукам подарунки, а потім дружина натякнула, що варто було б і дітям щось придбати. Чоловік голосно обурився, мовляв, діти вже виросли. Але чемно пішов за дружиною у відділ з постіллю і рушниками… Здивувалася, що одна жінка вибирала шкільний рюкзак. До 1 вересня ще далеко, а вона вже придивлялася. Запитую: мабуть, старий порвався? Як з’ясувалося, її син тільки піде до першого класу. Але вирішила поєднати приємне з потрібним. Влітку все одно доведеться купувати, а так є нагода — святий Миколай приніс!

У коридорі зустріла свою сусідку. Захекана, з величезними пакунками… «Галю, ти не знаєш, хто придумав то свято? Ми колись просили під подушку мандаринки і цукерки, а тепер діти просять таке і стільки, що якби то все виконати, то треба би було пів року відкладати гроші»…