До кінця року від Covid-19 можуть померти 33 тисячі українців
Це прогнозують експерти Київської школи економіки. І додають: «Якщо «карантин вихідного дня» не спрацює...
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/424898/kovid.jpg)
У Київській школі економіки розробили три сценарії дії «карантину вихідного дня». «Зелений — найоптимістичніший і, на нашу думку, найменш імовірний у теперішніх умовах. Він передбачає 17 тисяч смертей за умови негайного введення локдауну по всій території України. Жовтий — 26 тисяч смертей — можливий за умови, що „карантин вихідного дня“ спрацює. Чорний сценарій — 33 тисячі смертей від ковіду — якщо наявні карантинні обмеження виявляться неефективними», — такі прогнози озвучив під час презентації результатів моделювання старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень, керівник ключових проєктів Юрій Ганиченко. Від початку пандемії від Covid-19 померли вже понад 11 тисяч українців.
У грудні, за прогнозами експертів, варто очікувати критичного навантаження на лікарні. Уже сьогодні кожна третя лікарня першої хвилі — критично заповнена хворими. У половині з них ліжка, відведені для пацієнтів з Covid-19, заповнені на 100%.
Польові госпіталі, на думку експертів, проблеми дефіциту реанімаційних ліжок не вирішать. У Китаї такі госпіталі відкривали, щоб ізолювати хворих з легким і середнім перебігом захворювання від здорових людей. В інших країнах — щоб надавати допомогу пацієнтам, які вже одужують. В Україні ж не вистачає саме реанімаційних ліжок з підведеним киснем і ліжок у відділеннях інтенсивної терапії, обладнаних апаратами ШВЛ. Тобто може скластися ситуація, коли хворим з важким і критичним перебігом хвороби почнуть відмовляти у лікуванні — через брак медичних кадрів і відповідного обладнання.
У Київській школі економіки пропонують поширити обмеження «карантину вихідного дня» на будні. Водночас експерти наголошують, що ці обмеження необхідно супроводжувати пакетом економічної підтримки для бізнесу і громадян. Як приклад наводять країни Європи. За минулий тиждень поширення коронавірусної хвороби в Європі стабілізувалося і пішло на спад. Зокрема у Бельгії, Чехії та Польщі, де донедавна спостерігалася найгірша ситуація із захворюваністю на Covid-19. Це стало можливим завдяки посиленню обмежень і локдаунів, які з початку жовтня почали вводити європейські країни. Попри це, жодна з цих країн не поспішає послаблювати карантинні обмеження.
За словами керівника Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павла Ковтонюка, Україні потрібно нарощувати обсяги тестувань, адже за цим показником ми з початку пандемії стабільно перебуваємо на останньому місці в Європі: «Україна не контролює поширення вірусу і ледве встигає діагностувати випадки пацієнтів, які вже перебувають у лікарнях, — каже фахівець. — Щоб взяти під контроль поширення Covid-19 за 11-ти тисяч нових випадків на добу, слід проводити 220 тисяч ПЛР-тестів щодня. Теперішній рівень тестування — у середньому 40 тисяч ПЛР-тестів на добу, який достатній для контролю ситуації за умови 2 тисяч нових випадків на добу».
У середньому в Україні 27% проведених ПЛР-тестів є позитивними (дані за 12−19 листопада. — Авт.). Аби контролювати ситуацію, ВООЗ рекомендує дотримуватися рівня 5%, якому жодна з областей України не відповідає. У Сумській, Полтавській і Житомирській областях ситуація взагалі критична. Там позитивним виявляється майже кожен другий тест.