Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

До кінця року від Covid-19 можуть померти 33 тисячі українців

Це прогнозують експерти Київської школи економіки. І додають: «Якщо «карантин вихідного дня» не спрацює...

У Київській школі економіки розробили три сценарії дії «карантину вихідного дня». «Зелений — найоптимістичніший і, на нашу думку, найменш імовірний у теперішніх умовах. Він передбачає 17 тисяч смертей за умови негайного введення локдауну по всій території України. Жовтий — 26 тисяч смертей — можливий за умови, що „карантин вихідного дня“ спрацює. Чорний сценарій — 33 тисячі смертей від ковіду — якщо наявні карантинні обмеження виявляться неефективними», — такі прогнози озвучив під час презентації результатів моделювання старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень, керівник ключових проєктів Юрій Ганиченко. Від початку пандемії від Covid-19 померли вже понад 11 тисяч українців.

У грудні, за прогно­зами експертів, вар­то очікувати критичного навантаження на лікарні. Уже сьогодні кожна третя лікарня першої хвилі — критично запо­внена хворими. У половині з них ліжка, відведені для паці­єнтів з Covid-19, заповнені на 100%.

Польові госпіталі, на дум­ку експертів, проблеми дефі­циту реанімаційних ліжок не вирішать. У Китаї такі госпі­талі відкривали, щоб ізолюва­ти хворих з легким і середнім перебігом захворювання від здорових людей. В інших кра­їнах — щоб надавати допомогу пацієнтам, які вже одужують. В Україні ж не вистачає саме реанімаційних ліжок з підве­деним киснем і ліжок у відді­леннях інтенсивної терапії, обладнаних апаратами ШВЛ. Тобто може скластися ситу­ація, коли хворим з важким і критичним перебігом хворо­би почнуть відмовляти у ліку­ванні — через брак медичних кадрів і відповідного облад­нання.

У Київській школі економі­ки пропонують поширити об­меження «карантину вихідного дня» на будні. Водночас екс­перти наголошують, що ці об­меження необхідно супрово­джувати пакетом економічної підтримки для бізнесу і гро­мадян. Як приклад наводять країни Європи. За минулий тиждень поширення коронаві­русної хвороби в Європі стабі­лізувалося і пішло на спад. Зо­крема у Бельгії, Чехії та Польщі, де донедавна спостерігалася найгірша ситуація із захворю­ваністю на Covid-19. Це стало можливим завдяки посиленню обмежень і локдаунів, які з по­чатку жовтня почали вводити європейські країни. Попри це, жодна з цих країн не поспішає послаблювати карантинні об­меження.

За словами керівника Центру економіки охорони здоров’я Київської школи еко­номіки Павла Ковтонюка, Укра­їні потрібно нарощувати об­сяги тестувань, адже за цим показником ми з початку пан­демії стабільно перебуваємо на останньому місці в Європі: «Україна не контролює поши­рення вірусу і ледве встигає ді­агностувати випадки пацієнтів, які вже перебувають у лікар­нях, — каже фахівець. — Щоб взяти під контроль поширення Covid-19 за 11-ти тисяч нових випадків на добу, слід прово­дити 220 тисяч ПЛР-тестів що­дня. Теперішній рівень тесту­вання — у середньому 40 тисяч ПЛР-тестів на добу, який до­статній для контролю ситуації за умови 2 тисяч нових випад­ків на добу».

У середньому в Україні 27% проведених ПЛР-тестів є пози­тивними (дані за 12−19 листо­пада. Авт.). Аби контролюва­ти ситуацію, ВООЗ рекомендує дотримуватися рівня 5%, яко­му жодна з областей України не відповідає. У Сумській, Пол­тавській і Житомирській облас­тях ситуація взагалі критична. Там позитивним виявляється майже кожен другий тест.

Схожі новини