Світ без запахів

На Covid-19 я перехворіла у жовтні, однак нюх, який втратила на 5-й день захворювання, до мене так і не повернувся, хоча з моменту появи перших симптомів минуло вже понад 40 днів. Смаку я також майже не відчуваю. Можу відрізнити солоне від гіркого, але солодке від гіркого — проблема. Лікарі розводять руками. Covid-19, попри те, що на нього перехворіло більш як 55 млн людей на планеті, досі залишається хворобою-загадкою.

Оскільки капати у ніс гормональні спреї я відмовилася (про доцільність такого призначення досі точаться дискусії у медичних колах), сімейний лікар і ЛОР порадили мені чекати. Як правило, нюх і смак відновлюються за кілька тижнів, але часом цей процес може затягнутися на півтора-два місяці. Можна спробувати по­тренувати нюхові і смакові рецептори — до­давати у страви більше спецій та нюхати ефірні олії. А от нюхати їдкі леткі речовини на кшталт оцту чи бензину — протипоказа­но, адже є ризик ненароком обпекти слизо­ву носа, і тоді відновлення нюху займе ще більше часу. Я перечитала велику кількість медичної літератури (переважно науково-популярної), аби більше дізнатися про таку проблему як аносмія. Найцікавішим ділюся з читачами «ДЗ».

«Втрата нюху, яка може супроводжувати коронавірусну хворобу, — не схожа на ту, з якою зіштовхуються окремі хворі з важким перебігом ГРВІ чи грипу», — цитує європей­ських дослідників, які вивчали досвід паці­єнтів з Covid-19, ВВС.

Пацієнти з коронавірусом втрачають нюх раптово і повністю. У них зазвичай не спостерігається ані закладеності, ані, на­впаки, «потопу» з носа — більшість «ковід­них» хворих можуть і надалі вільно дихати носом.

Ще однією особливістю втрати нюху у пацієнтів із Covid-19 є супутня втрата смаку.

Як зазначається в одній із публікацій журналу Rhinology, «інфіковані SARS-CoV2, втративши смак, не здатні відрізнити гірке від солодкого». Фахівці припускають: це відбувається через те, що вірус уражає не­рвові клітини, які безпосередньо відповіда­ють за відчуття запаху і смаку.

Головний дослідник Університету Східної Англії професор Карл Філпотт протестував нюх і смак 30 волонтерів, десять з яких хворіли на Covid-19, десять — мали важку застуду і стільки ж — були здоровими та не мали жодних респіраторних симптомів.

Втрата нюху була найбільш вираженою у пацієнтів з ковідом. Їм було складніше іден­тифікувати запахи, і вони не могли відрізни­ти гіркий смак від солодкого.

«Це означає, що ми можемо використо­вувати тести на нюх, щоб відрізняти пацієн­тів з Covid-19 від тих, хто хворіє на звичайну застуду чи грип», — пояснює професор Філ­потт.

За його словами, люди можуть проводи­ти «тестування» у домашніх умовах, вико­ристовуючи продукти харчування, зокрема каву, часник, апельсини, лимони чи цукор. Однак фахівець наголошує: якщо людина запідозрила у себе коронавірусну інфек­цію, обов’язково мусить здати ПЛР-тест (мазки із горла та носа). «Відчуття смаку і запаху у більшості людей повертаються протягом кількох тижнів після одужання», — заспокоює науковець.

Професор Андрю Лейн, експерт із ЛОР-захворювань Університету Джона Гопкінса (США) зі своєю командою дослі­див зразки тканин із задньої стінки носа, щоб зрозуміти, як коронавірус спричиняє втрату нюху. Результати цього дослідження опублі­ковані у the European Respiratory Journal.

На ділянці носа, відповідальній за відчут­тя нюху, вчені виявили ген АСЕ2. На думку дослідників, він є «точкою входу», через яку коронавірус потрапляє у клітини організму і викликає захворювання.

У статті, опублікованій у Harvard medical school, пояснюється, що не нейрони, а ню­хові опорні клітини є вразливими до нової коронавірусної інфекції.

Тимчасова втрата нюху (або, як назива­ють її медики, аносмія) є головним невро­логічним симптомом і одним із ранніх та найбільш поширених індикаторів Covid-19. За даними досліджень, аносмія є кращим передвісником захворювання, ніж інші клю­чові симптоми будь-якого ГРВІ, такі як га­рячка і кашель, однак основоположний ме­ханізм втрати нюху у пацієнтів із Covid-19 досі залишається невідомим.

Міжнародна група вчених під керівни­цтвом неврологів Гарвардської медичної школи виявила у верхній носовій порожнині типи нюхових клітин, які є найбільш вразли­вими до інфекції SARS-CoV-2. Так от, сен­сорні нейрони, які розпізнають запахи і пе­редають інформацію про них до мозку, до вразливих типів клітин… не належать.

У своїй статті для Science Advances до­слідники зазначили, що нюхові сенсорні нейрони не наділені геном, в якому зашиф­рований білковий рецептор ACE2, який SARS-CoV-2 використовує, щоб потрапити всередину клітин людcького організму. На­томість ACE2 присутній у клітинах, які на­дають метаболічну і структурну підтримку нюховим сенсорним нейронам, а також у певних популяціях стовбурових клітин і клі­тинах кровоносних судин.

За припущенням учених, саме інфіку­ванням коронавірусом неврологічних типів клітин можна пояснити аносмію у «ковід­них» пацієнтів.

«Наші висновки вказують на те, що но­вий коронавірус змінює відчуття нюху у пацієнтів не безпосередньо інфікуючи не­йрони, а шляхом нанесення шкоди функці­онуванню опорних клітин», — каже старший автор досліджень, доцент нейробіології Інституту Блаватника Гарвардської ме­дичної школи Сандіп Роберт Датта.

Це означає, що у більшості випадків SARS-CoV-2 навряд чи перманентно ушко­джує нюховий нейронний ланцюжок і при­зводить до постійної аносмії — стану, який може викликати підвищену тривожність і навіть депресію.

«Гадаю, це — хороша новина, тому що як тільки інфекція мине, не доведеться лама­ти голову над тим, як відновити нюхові не­йрони. Однак наразі ми потребуємо більше інформації, щоб краще зрозуміти осново­положні механізми цього припущення і під­твердити його», — додає науковець.

Більшість пацієнтів із Covid-19 зіштов­хуються з проблемою аносмії. Як правило, вона не є тривалою. Аналіз медичної бази показав, що пацієнти із Covid-19 у 27 разів частіше втрачають нюх та лише у 2,2−2,6 раза частіше мають гарячку, кашель чи інші респіраторні симптоми порівняно з пацієн­тами з іншими ГРВІ.

Деякі дослідження доводять, що анос­мія при Covid-19 відрізняється від аносмії, спричиненої іншими вірусними інфекціями, включаючи інші коронавіруси.

Наприклад, пацієнти із Covid-19 зазви­чай відновлюють відчуття нюху протягом кількох тижнів, тобто набагато швидше, ніж при вірусних інфекціях, які напряму вража­ють нюхові сенсорні нейрони (таке віднов­лення може тривати місяцями). Крім того, багато вірусів спричиняють тимчасову втрату нюху, що зумовлено респіраторни­ми симптомами, такими як закладеність носа. При цьому деякі пацієнти з Covid-19 можуть скаржитися на аносмію, не маючи жодних проблем з носом.

Датта і його колеги спробували краще зрозуміти, як відчуття нюху змінюється у пацієнтів з Covid-19 і які типи клітин є най­більш вразливими до SARS-CoV-2.

Команда сфокусувалася на гені ACE2. Цей ген поширений у клітинах дихальних шляхів людини. Він кодує головний білко­вий рецептор, який SARS-CoV-2 викорис­товує, щоб потрапити у людську клітину. Вони також дослідили інший ген TMPRSS2, який кодує фермент, який, як вважається, є «вхідними воротами» для SARS-CoV-2.

Аналіз показав, що і ACE2, і TMPRSS2 присутні у клітинах епітелію органів нюху — спеціальній тканині у верхній частині носової порожнини, відповідальній за ідентифікацію запахів, де розташовуються нюхові сенсорні нейрони і різноманітні опорні клітини.

У нюхових сенсорних нейронах експре­сія жодного з цих генів не спостерігалася — на відміну від генів, які пов’язують зі здат­ністю інших коронавірусів потрапляти все­редину клітини.

Дослідники виявили, що у двох осо­бливих типах клітин епітелію органів нюху експресія ACE2 була на тому ж рівні, який спостерігався у клітинах нижніх дихальних шляхів — основній «мішені» SARS-CoV-2.

Цими типами клітин були підтримуючі клітини, які огортають сенсорні нейрони і які, як стверджується, надають їм структур­ну і метаболічну підтримку, а також базальні клітини, які діють як стовбурові (генерують епітелій органів нюху після ушкодження).

Датта і його колеги також проаналізу­вали експресію гена приблизно у 50 тисяч окремих клітин нюхової цибулини мишей — біологічної структури, яка отримує сигнали від нюхових сенсорних нейронів і відпові­дає за первинну обробку запахів.

Нейрони у нюховій цибулині не експре­сували ACE2. Ген і відповідний білок були присутні лише у клітинах кровоносних су­дин, особливо серицитах, які беруть участь у регуляції кров’яного тиску, підтримці ге­матоенцефалічного бар’єра та відповіді на запалення. Жоден з типів клітин у нюховій цибулині не експресував гена TMPRSS2.

Ключ до розгадки втрати нюху

Вчені зазначають, що всі ці досліджен­ня вказують на те, що втрата нюху при Covid-19 може виникати через те, що тим­часово втрачається функція підтримуючих клітин в епітелії органів нюху, що опосеред­ковано спричиняє зміни у нюхових сенсор­них нейронах.

«Однак наразі ми не до кінця розуміє­мо, що це за зміни. Раніше на підтримуючі клітини особливої уваги не звертали», — ка­жуть дослідники.

Фахівці додають, що результати цих до­сліджень можуть частково пояснити невро­логічні стани, виникнення яких пов’язують із Covid-19. Дослідження підтверджують гіпотезу про те, що SARS-CoV-2 не опосе­редковано інфікує нейрони, а безпосеред­ньо втручається у функціонування мозку, вражаючи клітини судин нервової системи. «Однак щоб стверджувати це остаточно, потрібно провести додаткові дослідження», — зауважують фахівці.

Поточні результати досліджень можуть посприяти кращому розумінню механізмів втрати нюху у пацієнтів з коронавірусом, що може, своєю чергою, сприяти лікуван­ню аносмії і розробці покращеної діагнос­тики захворювання на основі втрати нюху.

«Аносмія є цікавим феноменом, однак вона може бути катастрофою для невели­кої групи людей, для якої вона стане по­стійною. Це може мати серйозні психоло­гічні наслідки і стати значною проблемою громадського здоров’я, якщо кількість на­селення із втратою нюху буде збільшувати­ся», — каже професор Датта.