Навіть орлани йдуть йому до рук

Дніпрянин Володимир Завізіон за професією — електрогазозварник. А за покликанням — орнітолог, рятівник птахів. Їх порятунком займається десятий рік. На його обійсті нині живуть 12 пернатих зі складною долею. Після реабілітації більшість з них, у кому впевнений, що на волі самостійно дадуть собі раду, господар випустить у дику природу.

До Володимира люди звозять поранених, покинутих батьками і горе-мисливцями хижих птахів. У декого не працює крило, нога, хтось не має ока. Нині на його ха­зяйстві цілий зоопарк травмо­ваних літунів: соколи, орлани, яструби, коршуни, сови-сплюш­ки, курганники, пугачі. Волонтер і годує їх, і лікує. Птахи так при­звичаїлися до свого господаря, що йдуть йому до рук, ласкаво пощипують його. У відповідь на виявлену до себе увагу перна­ті не гірше від собак сторожують господарство — за наближен­ня чужих людей подають сигнал тривоги.

Догляд за цим крилатим то­вариством не дешевий. За мі­сяць для годівлі своїх підопічних Володимир Завізіон закупо­вує не менш ніж 120 кг куряти­ни. Взимку, коли птахи відчува­ють більшу потребу у калоріях, м’яса потрібно удвічі більше.

За свою волонтерську кар’єру дніпрянин врятував по­над сотню птахів. У соцмережах Володимир веде свій блог, де вчить інших, як правильно до­глядати пернатих.

У наступному році цей при­родолюб випустить на волю кілька орланів. Перед тим поче­пить на їхні лапки GPS-датчики, які дадуть змогу відстежувати маршрути міграцій цих рідкіс­них птахів. Якщо у орланів ви­никнуть якісь проблеми, їхній рятівник з допомогою Інтернету відшукає місце їхнього перебу­вання і знову допоможе.