Ліків для онкохворих немає. І найближчим часом не буде

За темпами поширення онкозахворювань Україна посідає друге місце в Європі. Щодня 450 українців дізнаються про те, що у них рак. Сьогодні на обліку в онкологів перебувають 1,2 млн українців із цим діагнозом. За останні п’ять років ситуація із забезпеченням цих хворих безкоштовними ліками значно покращилася — через те, що нарешті вдалося зламати багаторічні корупційні схеми. Але експерти й пацієнтські організації б’ють на сполох. «Цього тижня уряд своєю постановою фактично перетворив ДП «Медичні закупівлі України» — незалежну закупівельну агенцію — на тендерний відділ Міністерства охорони здоров’я.

Тепер ДП погоджуватиме кожну кому з відомством навіть у технічній докумен­тації. Є ризик, що тендери можуть моно­полізовувати під одного виробника, уна­слідок чого зникне конкуренція, і ми не зможемо купувати ліки для хворих укра­їнців за зниженими цінами", — таке по­боювання висловила під час презентації дослідження «Медичні закупівлі 2018−19″ та „рецидив“ корупційної хвороби 2020-го» експертка у сфері захисту прав пацієнтів, ексзаступниця в. о. міні­стра охорони здоров’я (2018−2019) Ольга Стефанишина.

Уперше системний аналіз державних закупівель ліків ГО «Центр протидії ко­рупції» провела 2013 року. До того це пи­тання громадськістю практично не обго­ворювалося. Усі мирилися зі ситуацією, коли пацієнту, в якого виявили рак чи ге­патит С, доводилося розпродувати май­но, щоб оплатити своє лікування. На до­помогу з боку держави розраховувати не доводилося… Після Революції гіднос­ті Центр протидії корупції разом з парт­нерськими організаціями взявся про­сувати рішення, які виводили закупівлі з тіні. 2015 року український парламент ухвалив законодавчі зміни, які дозво­лили залучити до централізованих дер­жавних закупівель міжнародні спеціалі­зовані організації — Crown Agents, UNDP та UNICEF, яким передали 40 державних програм. Це — приблизно 500 препаратів і майже 700 медичних виробів.

«Упровадження змін саботувалося на різних рівнях, і лише 2017−2018 та част­ково 2019 року вдалося налагодити про­зору систему закупівель і постачання ліків», — розповіла членкиня правлін­ня Центру протидії корупції, юристка Олена Щербан.

У 2015−2016 роках міжнародним ор­ганізаціям вдалося заощадити на заку­півлях до 40% бюджетних коштів. А це — мільйони доларів!

«Якщо закуповуєте ліки у виробни­ка, уклавши з ним довгостроковий контракт, це дозволяє закуповувати їх за мен­шою ціною, з гарантією належної якості і поставки, у зазделегідь обумовлені тер­міни та у необхідній кількості, — пояснює юрист Центру Юрій Гермашев. — 2014 року 95% коштів, які держава надала на закупівлю ліків для онкохворих, були пе­редані дистриб’юторам, більшість з яких належали до орбіти однієї особи (фак­тично всі гроші пішли в одну касу). А вже 2018-го кошти надійшли 24 компаніям, з яких 19 — виробники ліків, які перемогли у тендерах за програмою «Доросла онко­логія», і 27 компаніям (з яких виробника­ми є 22) — за програмою «Дитяча онко­логія».

Експерт наводить приклад доцетак­селу — препарату, який призначають, зо­крема, при раку молочної залози. Його вартість за останні п’ять років вдало­ся знизити у шість разів! Як стало відо­мо з відкритих джерел, 2014 року МОЗ закуповував через постачальника ТОВ «Людмила-Фарм» один флакон за ціною $ 88,43. А вже 2019-го міжнародна орга­нізація Crown Agents придбала його у ви­робника Sandoz Pharmaceuticals d.d. за… $ 14,22.

«Щороку у 13 тисяч українок діагнос­тують рак молочної залози, з них 2 тися­чі потребують лікування дороговартіс­ним препаратом трастузумаб. Вартість однієї упаковки в аптеці сягає 50 тисяч гривень, а таких упаковок на рік жінці по­трібно 18. Уявіть собі: хвора жінка пови­нна десь знайти на порятунок свого жит­тя майже мільйон гривень! Програма розвитку ООН почала купувати цей пре­парат за ціною $ 520. 2017 року у тенде­рі взяв участь конкурент оригінально­го виробника, і цей препарат вже можна було купити по $ 160 за упаковку. Сьогод­ні ціна трастузумабу, який закуповується за державні кошти, становить $ 60. Тобто за чотири роки ціну на цей препарат вда­лося знизити майже у 10 разів!» — додає Ольга Стефанишина.

2018 року було створено ДП «Медич­ні закупівлі України» — українську аль­тернативу міжнародним закупівельним організаціям, яка мала стати ключовою закупівельною агенцією. Міжнародні ор­ганізації у наступні два роки мали віді­грати роль «подушки безпеки». «Проте, щоб належно організувати закупівель­ний цикл, закупівлі на наступний рік вар­то починати ще зі середини минулого. У лютому ДП „Медичні закупівлі Украї­ни“ отримало дозвіл проводити держав­ні закупівлі за 14 з 38 медичних напря­мів, серед яких були й онкологічні. Але МОЗ змусив ДП кожен крок погоджува­ти з ним, штучно затягнувши процес за­твердження кричущо важливих докумен­тів, які би дозволили вчасно стартувати закупівлям медикаментів (один лише до­кумент по дитячій онкології погоджували 28 днів!). Відтак перші тендери за напря­мом дорослої онкології були оголошені аж у червні, а процес закупівель триває й досі», — каже Олена Щербан.

За словами виконавчої директорки БФ «Пацієнти України» Інни Іваненко, ліків не вистачає не лише онкопацієнтам: «У вересні люди, які живуть з ВІЛ, поста­ли перед загрозою вимушеного перери­вання лікування. Але на це вчасно відреагувала „Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ“, і організувала закупів­лю ліків для цих пацієнтів за кошти між­народних донорів. Є проблеми з досту­пом до лікування дітей, які хворіють на рідкісні захворювання — фенілкетонурію, муковісцидоз, ювенільний ревматоїдний артрит. На жаль, не бачимо повної карти­ни із залишками ліків по країні та терміни очікуваних поставок — Міністерство охо­рони здоров’я закрило доступ широкої громадськості до цієї інформації. МОЗ зекономило кошти з бюджету 2019 року за окремими нозологіями, у тому числі онкологією. Проте досі на потреби онко­логічних хворих ці кошти не витрачені! Їх витрачали на боротьбу з Covid-19, а не­щодавно частину з них витратили на за­купівлю вакцин проти грипу. Це при тому, що є протиковідний фонд, кошти з якого витрачають… на ремонт доріг!».

«Ситуація — парадоксальна, бо на 2020 рік настільки збільшили бюджет, що у рамках існуючої номенклатури можна було би забезпечити пацієнтів ліками на 80−100% від існуючої потреби, — додає Олена Щербан. — Штучне затягування закупівель може призвести до того, що наприкінці року закупівлі будуть прово­дитися за неконкурентними процедура­ми, адже часу проводити повноцінні тен­дери вже не буде».

Дистриб’ютори, за словами експерт­ки, можуть вимагати необґрунтованої передоплати, або ж погодяться забез­печити термінову поставку ліків лише за завищеними цінами.

Щоб звести до мінімуму ризик колап­су, громадські активісти закликають вла­ду організувати залучення фінансової допомоги (благодійної, бюджетної, між­народної), яка дозволить покрити потре­би пацієнтів на період затягування за­купівель, скасувати зайві погодження з МОЗом процесу закупівель, укласти до­говори з міжнародними організаціями і доручити їм терміново провести заку­півлі — як за основними програмами, так і для нагальних потреб. Також необхідно збільшити фінансування державних про­грам для онкопацієнтів та інших важко­хворих українців, на законодавчому рів­ні встановити чіткий графік закупівель та відповідальність за його недотримання.

«Сьогодні Д П «Медичні закупівлі Укра­їни» провело 17% тендерів. Міжнарод­ні організації провели, можливо, лише кілька. У 2018−2019 роках відбір міжна­родних організацій (фактично старт ме­дичних закупівель) відбувався у люто­му-березні, а поставка перших ліків — у липні-серпні. Цього року старт відбувся у серпні, а тендери міжнародні організа­ції почали оголошувати лише зараз. 3−4 лікарські засоби вже почали завозити в українські лікарні, але це — катастрофічно мало. Коли починаємо проводити тенде­ри на початку року, розуміємо, що дея­кі ліки приїдуть лише через рік, бо пре­парати можуть виготовлятися і 6, і 8, і 12 місяців. У бюджет 2020 року на центра­лізовану закупівлю ліків заклали рекорд­ну суму — майже 10 млрд гривень. Хоч це і неправильно, але мусимо забезпечити можливість використання цих коштів у наступному році, аби вони не «згоріли», — підсумовує Ольга Стефанишина.

А тим часом…

«Діагностика раку — не настільки важлива, як ремонт доріг», — поду­мали в уряді. І передали понад 61,5 млн гривень, передбачених МОЗ за програмою з удосконалення молеку­лярно-генетичної діагностики онко­логічних захворювань, на покращен­ня стану доріг загального значення у Львівській області. Загалом за цією бюджетною програмою, що випливає з розпорядження Кабміну від 21 жов­тня, перерозподілили 104 млн 752 тисячі гривень.