«Із гарбуза перфектне варення»...

Байдуже, що я з дитинства не їм ані гарбузової каші, ані пирогів. Навіть у модних рестораціях цього не їстиму. Свекруху такі «відмазки» не влаштовують…

На замовлення другої мами при­везли зі села добротний гарбуз. Через відеозв’язок свекруха осо­бисто проводила «кастинг»… І ось гарбуз доставлено — «гріється» на кухні під бата­реєю.

І тут диджиталізація вилізла боком: Гугл сказав, що «з гарбуза перфектне варення»… «Ходи», — почула я бадьоре. «Іду», — відповіла. Дорогою до кухні по­дивилась на годинник — уже шоста ве­чора.

«На кубики ріж, сантиметр на санти­метр. Я купила лимон і апельсин. Подріб­ни й принеси найбільшу каструлю», — на­казує шеф-кухарка. «Цукру вистачить, зараз пустить сік»… Свекруха готувала таке вперше. Попри це, наш гарбузовий експеримент удався!