Пін-код змінювати раз на три місяці. А номер телефону краще перевести на контракт
Чотири правила, яких треба дотримуватись, аби уберегти себе від шахрайства з платіжними картками
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/416665/kartka.jpg)
Тривалий карантин ще більше прив’язав нас до ґаджетів та змусив користуватись онлайн-платежами навіть тих, хто досі уникав цього. Як наслідок, суттєво зросла кількість шахрайств з платіжними картками та розрахунками в мережі. Хоча процеси безготівкових рахунків чи онлайн-переказів на сьогодні досить добре захищені від сторонніх втручань, проблема у тому, що самі користувачі не вміють ними правильно користуватись. У НБУ кажуть: найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками є соціальна інженерія. Тобто люди самі переказують гроші аферистам або розкривають їм дані своїх карток. Відтак НБУ разом з низкою комерційних банків запустили спеціальну кампанію #ШахрайГудбай, у рамках якої розповідатимуть про правила безпечного користування картками та найпопулярніші види шахрайств.
«Якщо раніше ми боролися із накладками на банкомати, через які шахраї викрадали дані карток, то зараз ми боремося за обізнаність населення, адже в більшості випадків люди стають жертвами шахраїв через недотримання основних правил платіжної безпеки», — каже директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Олексій Шабан. За його словами, в минулому році в Україні відбулося майже 72 тисячі випадків незаконних дій із платіжними картами. 58% із них сталися в Інтернеті. А от так званий «скіммінг», коли на клавіатуру банкоматів робили спеціальні накладки, аби зчитати пін-код, уже відійшов у минуле. Шахраї тепер теж працюють дистанційно, а щоб зробити накладку на банкомат, треба бути там фізично присутнім.
Які дані не можна повідомляти телефоном. Оскільки через карантин чимало людей розраховують на фінансову допомогу від держави, то останнім часом шахраї представляються начебто працівниками Пенсійного фонду чи соцзахисту. Телефонують жертві, кажуть, що їм нарахували допомогу, але треба дані рахунку, аби її зарахували. І довірливі люди чемно диктують усі дані, які їх запитують. Але навіть якщо вам телефонує хтось, хто представляється працівником банку, Пенсійного фонду, Фіскальної служби, поліції тощо, він не має права питати пін-код до вашої банківської картки чи sim-картки мобільного оператора. В жодному разі не можна розголошувати три цифри на звороті картки, коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів. Майте на увазі — представники НБУ не телефонують фізичним особам НІКОЛИ. Працівники банку, клієнтом якого ви є, ніколи не уточнюють по телефону дані вашого рахунку. З банку телефонують, аби «впарити» вам якісь додаткові послуги. В іншому разі вам зателефонують і попросять з’явитись у відділення, наприклад, для ідентифікації.
Якщо ви щось продаєте через Інтернет, і потенційний покупець просить продиктувати усі дані, зазначені на картці, — це шахрай. Аби переказати гроші на картку, достатньо 16-значного номера. Ви також можете вказати прізвище та ім’я власника картки (але це не обов’язково). Жодних інших даних повідомляти не можна.
У НБУ радять припиняти розмову відразу ж, якщо вам телефонують з невідомого номера та:
запитують термін дії картки, тризначний номер на звороті картки, паролі, коди банків та мобільних операторів;
обіцяють легкі гроші (несподіваний виграш);
керують у телефонній розмові вашими діями (направляють до терміналу чи банкомата);
просять сфотографувати та переслати/надати фото платіжної картки;
лякають, що ваша картка заблокована, а злочинці зламали рахунок;
просять перейти за посиланням і зазначити всі персональні дані та реквізити платіжної картки.
Як захистити секретні дані. Пригадую, якось літня жінка попросила мене зняти гроші з банкомата, бо вона не вміє. Каже: «Ось, донька написала мені пароль на картці». Такого робити категорично не можна! Стороннім особам, яку б довіру вони не викликали, не можна передавати свою картку і тим більше пін-код. Писати його на картці, чи навіть на окремому листку, і носити його разом з карткою, не можна.
У НБУ радять PIN-код до картки змінювати кожні три місяці. Якщо є підозра, що хтось його міг дізнатись, то змінити треба одразу ж. Під час введення PIN-коду на касі чи банкоматі обов’язково прикривайте клавіатуру, щоб його неможливо було зчитати за допомогою встановленої шахраями мікровідеокамери.
Паролі до електронної пошти, інтернет-банкінгу та соцмереж повинні бути складними. А головне — різними. Адже дуже часто люди використовують один універсальний пароль на всі випадки. Під час створення паролю не використовуйте загальновідомі комбінації паролів (наприклад, Qwerty12, Password123456, Admin1234 та подібні). Не варто використовувати як пароль особисту інформацію (дату народження, адресу, номер телефону тощо). Якщо ви вважаєте, що написали свою дату народження у зворотному порядку, тож ніхто не здогадається, змушені вас розчарувати: це поширений метод, і шахраї про нього знають. Так само для них не проблема дізнатись дати народження дітей та інші персональні дані.
Заведіть окремий «фінансовий» номер телефону. Рідко хто усвідомлює, але на сьогодні номер мобільного телефону є такою ж важливою інформацією, як і номер рахунку. Відтак у Нацбанку радять завести окремий «фінансовий» номер. Тобто номер, прив’язаний до банківських рахунків. Особливо про те варто подбати тим, хто щось продає чи пропонує свої послуги через Інтернет. Вказувати в таких оголошеннях номер телефону, до якого прив’язаний ваш банківський рахунок, не можна.
Саме фінансовий номер використовують для віддаленої ідентифікації клієнта під час звернення в банк. На цей номер надходять коди підтвердження операцій, паролі від банків, інформація про баланс коштів на рахунках. До речі, SMS-інформування стосовно операцій з платіжною карткою наразі чи не єдиний спосіб оперативно відстежувати рух коштів за вашою карткою. Якщо ви відразу ж помітите несанкціоноване списання коштів з рахунку, є шанс, що встигнете відмінити трансакцію.
Якщо у вас є лише один номер телефону, більше того, це так звана «препейд sim-картка», не прив’язана до вашого імені, тоді є ризик, що шахраї через неї можуть дістатись до ваших грошей. Як це працює? Усе просто. Шахрай звертається до мобільного оператора, аби відновити начебто втрачену SIM-картку. Перед цим він телефонує жертві чи надсилає смс, спонукаючи перетелефонувати на вказаний номер. Знаючи останні номери, на які телефонували з цієї картки, можна без проблем відновити SIM-картку. А уже маючи доступ до «сімки», можна легко дістатись і до коштів на рахунку. Тому, якщо вам раптом телефонують з незнайомих номерів та ще й «випадково» поповнюють рахунок, будьте обережні. Краще повідомте про це банк та мобільного оператора.
Аби убезпечити себе від таких випадків, Нацбанк радить перейти на контракт з мобільним оператором. Таким чином номер телефону буде прив’язаний до вашого прізвища та імені, відповідно, жодна інша особа не зможе отримати дублікат картки без вас.
Як безпечно купувати онлайн? Купуючи в інтернет-магазинах, завжди є ризик натрапити на шахрая. Сайт, через який хочете придбати товар, можна перевірити за допомогою сервісів сервісу STOP FRAUD Кіберполіції та Black List Асоціації «ЄМА». Якщо на сайті магазину є можливість безпосередньо розрахуватись карткою, мають бути значки захисту онлайн-покупок від платіжних систем — Verified by Visa та MasterCard SecureCode.
Зверніть увагу! Якщо ви розраховуєтесь за товар безпосередньо на сайті (традиційна схема: додаєте товар у кошик, обираєте варіант доставки та тиснете «купити»), тоді це онлайн-покупка. У разі якихось форс-мажорів, є можливість повернути кошти чи неякісний товар. Якщо ж ви вибрали товар на сайті, але далі продавець переводить спілкування у месенджер і пропонує переказати гроші на картку, тоді це уже не вважатиметься онлайн-покупкою. Це просто переказ з картки на картку. Якщо натрапите на шахрая, повернути гроші буде нереально.
Окрім того, в НБУ радять не використовувати для онлайн-покупок свою основну картку. Краще окрему віртуальну картку, на яку вносити лише ту суму, яка потрібна для покупки. У такому разі ви принаймні не ризикуєте усіма грошима, що є у вас на рахунку.