«Коли здамо ЗНО і вступні іспити, зберемося і відсвяткуємо»

Цьогорічні випускники шкіл, мабуть, у найстрашнішому сні не могли побачити, як закінчиться їхнє навчання, — без традиційного прощання зі школою з останнім дзвоником, без зустрічі сонця на випускному. Хтось ще взимку замовив парадний одяг і ресторан, а деякі випускники внесли завдаток на «випускну» подорож за кордон. І ніхто сьогодні не може сказати, як буде далі! Журналіст «ВЗ» розпитала у цьогорічних випускників та їхніх батьків, чи відмовлятимуться від уже замовленого, чи все ж таки навіть у вересні зберуться на свій прощальний шкільний бал?

Моя сусідка Оленка про випускний мені розпові­дала ще торік. Я вже уяв­ляла її у тій пречудовій сукні, яку вона собі вимріяла. А тепер не знає, що робити. «Якщо школа вирішить, що випускний вечір буде, то я заплачу повну суму за сукню та заберу її. Вона зі зниж­кою коштує 14 тисяч. Така ціна, тому що дуже гарна. Ми вже давно замовили фотографа, ві­деооператора, ресторан. Ви­пуск мав бути 27 червня, мож­ливо, перенесеться на серпень. Сподіваюся, що не відмінять ви­пускний, тому що дуже хочу від­святкувати з однокласниками».

Мама Оленки, пані Тетяна, каже: «Основне питання навіть не в грошах, які здали батьки, а в дітях, які здебільшого хоті­ли випускний. За два місяці ка­рантину до них прийшло усві­домлення, що за парти вони вже не сядуть, останнього дзвінка не буде. І їм від цього сумно, що все ось так закінчиться. Знаю, всі по-різному ставляться до та­ких заходів, але Оленка хотіла і останній дзвоник, і випускний, й урочисте вручення свідоцтва. Випускних наразі не скасува­ли, але рекомендували не про­водити. ЗНО змістили, відпо­відно, змістяться й дати видачі свідоцтв. На той час, можливо, карантин скасують, і буде мож­ливість провести випускний. У доньки в класі дружні твор­чі діти, вони мріяли про випуск, ще з вересня почали готувати святкову програму його прове­дення».

У Львівській академічній гім­назії № 1 батьківський комітет особливо відповідально поста­вився до закінчення школи своїх дітей. Про це журналістові «ВЗ» розповіла Наталія Гавловська — мама випускника гімназії Артема Гавловського. Пані На­талія працює в одній із туристич­них фірм Львова. І попри те, що багато цьогорічних випускни­ків планували подорож за кор­дон, мама Артема — прихильни­ця класичного випускного.

— Наш батьківський комітет вклав душу у проведення цьо­го свята, — каже Наталія Гавлов­ська. — І ресторан за містом на останню суботу червня замо­вили ще на початку навчально­го року, і ведучого вечора. Оче­видно, нічого цього вже не буде. Знаємо, що випускні скасовано, і ми навіть не сперечаємося, бо розуміємо серйозність ситуації. Але ми ще не дійшли до того мо­менту, як будемо скасовувати урочистість. Внесеного завдат­ку на святкування ще не забра­ли. Можливо, перенесемо свят­кування на серпень. Але й досі нічого конкретного не знаємо про вступну кампанію. Рік ви­дався нестандартним, біда тра­пилася в усьому світі. І прове­дення свята у серпні, можливо, стало би логічною крапкою на тому, що все закінчилося. Мені як мамі хотілося б запам’ятати цих чудових синових одноклас­ників, зробити багато цікавих знімків.

— Працюєте у туристично­му бізнесі. Через вас, оче­видно, хтось замовляв за­мість випускного подорож за кордон?

— Так. Ці випускники нама­гаються тепер забрати кошти, але це не вдається. Бо фірма зобов’язання виконала — кошти не лише за готелі і харчуван­ня переказала, а й за екскурсії і транспортне переміщення. Мої знайомі через іншу турфірму замовили перехід паромом до Скандинавії. І за все заплатили. Отримати ці кошти назад над­звичайно складно. Тому пропо­нують перенести круїзну подо­рож на пізніше. Оскільки ніхто нічого зараз не може конкрет­но сказати, то й невідомо, на яку дату переносити. Таке вра­ження, що висимо у повітрі. Ві­домо, що нічого не відомо! Ро­бити висновки не можемо, бо не маємо достатньо інформа­ційних підстав. Нікого не можна зараз у чомусь звинувачувати. У ситуації, що склалася, зазнали збитків усі. Як переформатувати проведення випускних, ніхто не знає, бо попереду вступ.

Випускниця Київської гім­назії № 283 Анастасія Воска­нян мріє стати актрисою, тож більше часу приділяє репети­ційному періоду перед вступом у Театральний університет імені Карпенка-Карого.

— Ми планували традиційний випускний з врученням атеста­тів у гімназії і вечіркою у ресто­рані. Але була група людей, які могли собі фінансово дозволи­ти поїхати у Прагу на початку літа після іспитів. Усі плани зі­рвалися. Слава Богу, не всти­гли проплатити подорож. Тим, хто здавав гроші на випускний у ресторані, гроші повернуть. Пе­реносити не будемо. Однак ми з однокласниками домовилися: коли нарешті відмінять каран­тин, здамо ЗНО і вступні іспити, зберемося і відсвяткуємо. Хто зможе і виявить бажання.

— А сукню встигли замови­ти?

— Не встигла вибрати, бо у мене був насичений рік.

Донька Тетяни Жук Софія — випускниця Львівської школи східних мов та бойових мис­тецтв «Будокан».

— У нашому класі 12 учнів. Ми розглядали різні варіанти, — каже пані Тетяна. — Спочатку хо­тіли поїхати за кордон. У зв’язку з карантином довелося відмо­витися від цієї мрії. Коштів ми не збирали і проплат наперед не робили. Оскільки Міністерство освіти рекомендувало відмови­тися від проведення випускних вечорів, ми відмовилися від святкування у ресторані. Мож­ливо, після ЗНО, залежно від того, яка ситуація буде у Льво­ві, зможемо організувати вечір­ку у місті або відсвяткувати за­кінчення школи у Карпатах.

— Сукню Софійці купили?

— Від самого початку ми не планували традиційного ви­пускного з сукнями і костюма­ми з метеликами. Не мало бути і зачісок. Якби не було каран­тину, ми б відсвяткували за­вершення школи за містом або у Карпатах на базі відпочинку у джинсах і футболках. Про жод­не помпезне святкування на­віть не йшлося.