Про левів, людей і бібліотеки
Як пройти до бібліотеки? Якщо ви запитаєте про це перехожих на вулицях, на жаль, не кожен зможе дати відповідь.
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/411946/947803393650242844532424408302463510118400n.jpg)
Так, бібліотеки втрачають читачів, їх забирає Інтернет, розгалужена індустрія розваг, шалені темпи сучасного життя. І лише одна надія жевріє на бібліотечних горизонтах — це діти. Діти, які читають, діти, які можуть стати читачами. Тому, мова йтиме про дитячу бібліотеку, яка сьогодні святкує свій 80 день народження.
У центрі Львова, на вул. В. Винниченка, 1, є бібліотека, яку дитячий народ називає просто — «Бібліотека Левеня». Це Львівська обласна бібліотека для дітей. А свою неформальну назву вона отримала завдяки руденькому левенятку, що є логотипом бібліотеки (та й дивно було би бачити на львівських гербах крокодилів чи черепах, еге ж?)
Як для бібліотеки, 80 років — це не старість, але за цей час в її стінах виросло чотири покоління читачів. І те, що бабусі приводять до нас своїх онуків — це результат роботи також чотирьох поколінь бібліотекарів.
Я працюю в цій бібліотеці років з 30, і весь цей час в бібліотеці відбуваються зміни. Просто не бібліотека, а якійсь живий організм (що в принципі так і є).
В історичні екскурси не пускаюся, а коротко оповім, чим живе бібліотека сьогодні і як задовольняє примхливі смаки своїх сучасних відвідувачів.
Це проєкти. Їх в нас багато, на різний вік і смаки. От, скажімо, якщо вашому малюку від року до трьох, то ви разом з ним можете стати… членом елітного клубу «Леопузики». І тут на вас чекають перші книжки, перші знайомства з письменниками, перші малювалки, лічилки, стрибалки, співалки і ще купа цікавих речей. А мами можуть отримати консультацію психолога, кваліфіковану пораду бібліотекаря щодо читацького розвитку свого власного і своєї дитини. Елітний — це я пожартувала, а от що популярний — це чиста правда.
Супроводжувати з книгою, плекати і ростити читача, — в цьому ми вбачаємо свою сучасну генеральну лінію. Тому все робимо через читання, через книгу. Дитячий книжковий садок «Левеня», клуб любителів голосного читання «Читання з радістю», проєкт цікавих зустрічей «Читання на канапі», студія юних поетів «Джерельце», Майстерня дитячої ілюстрації, — всі ці проєкти призначені для читачів різного віку — від немовлят до старших підлітків, але в кожному з них ви побачите книгу.
І тут я уявляю голоси скептиків: «Бібліотека — це старе поняття, ось мульти, медіа, коворкінго… і т. д… тека — це клас. Це сучасно!». Але на моє переконання, сучасною бібліотеку роблять не назва, і навіть не супер-ремонт і наявність кавового апарату у фоє. Бібліотеку роблять люди. І якщо вони живуть інтересами своїх читачів, відвідувачів, клієнтів, користувачів — бібліотека буде сучасною. І потрібною. Зрештою, бібліотеки вже давно є місцем перетину людей, цікавих зустрічей, неформального спілкування. І зовсім не закриті вони від сучасних тенденцій. Де можна навчитися комп’ютерній і медіаграмотності? В бібліотеці! Де вільний Wi-Fi і вільний доступ до Інтернету? В бібліотеці! Де ви можете вперше побачити 3-D друк і зробити перші кроки в програмуванні? В бібліотеці, дорогі мої неохоплені друзі! На жаль, не в кожній, але в бібліотеці «Левеня» на вас чекають творча лабораторія «Магія 3 — D», студія розумного школяра «Лев — ІТ», курси програмування для дітей від 6 (!) років Code Club Ua і ще багато різних активностей, як тепер модно казати.(4-і) А ще до нас можна прийти зі своїм домашнім улюбленцем (котиком-песиком-вужиком-хом'ячком), в нас можна співати, в нас можна просто поговорити з друзями, подрімати з книгою, пересидіти дощ, вигадати щось своє і запропонувати бібліотекарям разом втілити це в життя. І що ви думаєте? Втілять!
Це я вам ще не розповідаю про наші міжнародні проекти. В зоні нашої уваги — Польща, Литва і навіть Кабо-Верде (це Острова Зеленого мису, Господи!). (6-і) Якщо цікаво — долучайтесь! А де знайти нас, — знаєте: ми маємо акаунти у всіх популярних соціальних мережах (без цього сучасній бібліотеці ніяк). Або спитайте на вулицях в центрі Львова: «Де знаходиться бібліотека Левенятка?»
Я стара бібліотекарка. Не така, як дехто уявляє собі бібліотекарок (дулька, окуляри і непривітне обличчя), а мобільна, весела і в джинсах. Але все одно, я бібліотекарка. І я дуже хочу, щоб в назві моєї улюбленої роботи і місця праці залишався корінь BIBLIO…
Лариса Лугова, бібліотекарка, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей