BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Олег Когут: «Якщо з’ясується, що ви – носій коронавірусу, лікувати вас не будуть»

«Тільки спостерігатимуть, бо від цієї інфекції немає специфічного лікування», – каже заступник директора Львівського обласного лабораторного центру

Багато людей, інфікованих коронавірусом, не мають жодних симптомів — ні лихоманки, ні відчуття слабкості, ні кашлю, ні болю у м’язах. 17% інфікованих Sars-CoV-2 пасажирів круїзного лайнера Diamond Princess, за якими тривалий час спостерігали медики, нічим не відрізнялися від здорових осіб! З одного боку, наче й добре: людина заражається, але на апарат ШВЛ у лікарні не претендуватиме. Їй взагалі не потрібно лягати у стаціонар, займати чиєсь ліжко-місце. З іншого, може «тихцем» заразити десятки, якщо не сотні людей. І не факт, що хтось із них не програє битву із вірусом. Протестувати 100% населення неможливо. Поки що цього не вдалося зробити навіть розвинутим країнам світу (як наприклад, Швейцарії). Медики констатують: можемо сповільнити темпи поширення інфекції, але не можемо її зупинити. Кому варто перевіритися на Covid-19 у першу чергу і що робити, якщо з’ясується, що ви — носій вірусу? Про це — у розмові з заступником директора Львівського обласного лабораторного центру Олегом Когутом.

Фото з приватного архіву Олега Когута
Фото з приватного архіву Олега Когута

— Кожен із нас може бути потенційним носієм корона­вірусу. То, може, варто кож­ному пройти тестування на Covid-19?

— Якщо є сумніви щодо ста­ну свого здоров’я, людина може пройти діагностику швидки­ми тестами. Ці тести є вже у до­статніх кількостях у лікувальних закладах і приватних діагнос­тичних лабораторіях. Більш точ­на діагностика методом поліме­разної ланцюгової реакції (ПЛР) проводиться виключно за на­явності ознак захворювання або коли людина була у контак­ті з особою, в якої лаборатор­но підтверджено випадок за­хворювання. У будь-якому разі рішення про проведення тесту­вання приймає або сімейний лі­кар, або медичний заклад, куди ця людина звернулася. Якщо людина хоче приватно пройти таке дослідження, до нашого лабораторного центру може не звертатися, бо ми його не про­ведемо.

— Якщо з’ясується, що лю­дина — носій, проходитиме якесь лікування?

— Ніякого лікування такій лю­дині не призначать, бо специ­фічного лікування від Covid-19 немає. Така людина повинна сама спостерігати за своїм станом здоров’я, дотримува­тися правил особистої гігієни і щодня міряти температуру. Обов’язково мусить повідоми­ти про це свого сімейного лі­каря чи дільничого терапевта, який повинен щодня (у теле­фонному режимі) цікавитися її самопочуттям, а також піти на самоізоляцію, уникати за мож­ливості контактів з іншими людьми. Тоді не передаватиме збудник іншим. Звісно, за умо­ви що він у неї є, бо швидкі тес­ти не дають 100% гарантії, що людина хвора або носій.

— Як довго вірус залиша­ється в організмі, якщо лю­дина — носій?

— Однозначної відповіді на це питання наразі немає. Що мож­на сказати точно: він не може ціле життя залишатися в орга­нізмі людини. Навіть якщо не­має ознак захворювання, то організм буде з ним боротися — так само, як бореться з будь-якими іншими вірусами.

— Цей вірус не мав би бути настільки небезпечним як ві­рус імунодефіциту людини чи вірус Ебола…

— Це — відносне поняття, що він не є настільки небезпечним.

— Але людство вже мало справу із коронавірусами.

— Так, двічі. У 2002−2003 рр. — зі SARS (збудником важкого гострого респіраторного син­дрому. — Авт.), який справді ви­явився не надто агресивним. Через 10 років — з MERS (збуд­ником близькосхідного респі­раторного синдрому. — Авт.). Він був більш патогенним, ніж той, що є зараз. Загалом науці відомо майже про 40 видів ко­ронавірусів.

— Як, на вашу думку, буде надалі поводитися збудник хвороби Covid-19?

— Вірус — це дуже складна структура. При взаємодії з клі­тиною він постійно змінюється, пристосовується до неї. Бага­то часу мине, допоки вчені його досконало вивчать. Це — не пи­тання кількох місяців (нагадаю, людство з «познайомилося» з новим коронавірусом торік у грудні). Якось пришвидшити цей процес можна, але треба розуміти, що чотири місяці для науки — це мізерно мало, і ви­магати вакцину «вже і зараз» — щонайменше безглуздо.

— На сонці вірус швидко гине, тож влітку захворюва­ність може піти на спад. Але є побоювання, що восени все повернеться «на круги своя».

— Можна говорити по-різному і прогнозувати по-різному. Sars-CoV-2 можна від­нести до сезонних вірусів, які викликають ГРВІ і активність яких у літній період знижується. Не виключено, що восени він може активізуватися і тоді бу­дуть знову фіксуватися спала­хи захворювості. Але говорити точно, чи так це буде, я не бе­руся.

Читайте також
«Цикада» долетіла уже й до нас
08.05.2026
«Цикада» долетіла уже й до нас

Еволюція SARS-CoV-2: субваріант «Цикада» (BA.3.2) — нові виклики для системи охорони здоров’я. За повідомленням МОЗ, в Україні лабораторно підтверджено перший випадок нового субваріанта коронавірусу лінії Омікрон під назвою «Цикада» (BA.3.2). Виявлення цього варіанта стало можливим завдяки системі геномного секвенування Центру громадського здоров’я МОЗ України, що дозволяє детально розшифрувати геном вірусу та виявити мутації, які відбулися у його структурі