Віддав дружині… свою нирку

40-річний Віталій Федоров героєм себе не вважає. «Кожен люблячий чоловік так би вчинив на моєму місці», — переконує. Трансплантацію нирки провели два тижні тому. Обоє, і донор, і реципієнтка, почувають­ся добре. Медики почали готувати чоловіка до виписки, але той затявся: без рідної «половинки» з лікарні — ні ногою. Тож повернуться додому вдвох. Ця історія незвична ще й тим, що таку складну операцію провели не в обласному, а районному центрі! Це — перший такий випадок в Україні.

Як розповів «ВЗ» головний лікар Ковельського міськрайонно­го територіального медичного об’єднання Олег Самчук, ліцензію на проведення трансплантацій органів за­клад отримав 19 вересня цього року. І тепер це сьомий центр трансплантації в Україні (інші у Києві та в обласних цен­трах — Запоріжжі, Львові, Дніпрі, Одесі й Харкові). Це було найбільшою мрією ко­лективу — отримати дозвіл на проведен­ня пересадок органів. І нарешті вона збу­лася! Передувала цьому копітка робота адміністрації і юристів. Лікарі тим часом переймали досвід білоруських і європей­ських колег. Перед тим, як видати ліцен­зію на проведення трансплантацій, МОЗ провело ретельну перевірку.

«Скеровуючи українсько­го пацієнта на пересадку нир­ки у Білорусь, держава сплачує за нього 70−80 тисяч доларів. На пересадку серця — 120 ти­сяч доларів, печінки — 140 тисяч, — розповів Олег Самчук. — Цьо­го року з держбюджету Украї­ни на такі цілі було надано 350 млн доларів — і це тільки на пе­ресадку органів, без врахування кісткового мозку. Транспланта­ція органів в Україні — у сім ра­зів дешевша. Значить, зможемо рятувати більше життів».

Про те, що її нирки функціону­ють не так, як належить, 34-річ­на Надія Федорова дізналася випадково — під час профілак­тичних обстежень. «У пацієнтки діагностували хронічну хворобу нирок V стадії. Шість років жінка пробула на гемодіалізі — сеанси проходила три рази на тиждень. Переносила їх погано, навіть че­рез це потрапила у реанімацію. Протягом останніх трьох ро­ків стояла у черзі на трансплан­тацію нирки у Запоріжжі. Там їй мали пересадити орган від не­родинного донора», — розпові­ла «ВЗ» завідувачка аналітич­но-інформаційного відділу Ковельського МТМО Олена Деркач.

Коли подружжя Федорових дізналося, що районна лікарня у Ковелі отримала дозвіл на про­ведення трансплантацій орга­нів, не сумнівалося ні хвилини. Адже вдома й стіни лікують! Ві­талій — родом із Нововолинська, а Надія — з Милятина Волинської області. У Нововолинську, як розповів «ВЗ» її чоловік, вони й познайомилися — Надія приїха­ла сюди вчитися. Тут і знайшла свою долю. Подружжя виховує двох дітей — 15-річну донечку та 11-річного сина. Тест на індиві­дуальну сумісніcть їм провели у Києві. Нирка Віталія ідеально підходила Надії.

«На який героїчний вчинок він наважився, Віталій зрозумів лише в операційній, коли поба­чив, скільки медиків у ній зібра­лося, — ділиться враженнями пані Олена, яка була присутня на операції. — Шість лікарів-хі­рургів, чотири реаніматологи, трансплант-координатор (фа­хівець, який відповідає за цілий процес забезпечення донор­ства. — Авт.). Оперували до­нора і реципієнтку одночасно у двох операційних протягом 3,5 години: спершу забрали нир­ку від донора, далі промили її у спеціальному розчині та роз­почали пересадку реципієнт­ці. Донора тим часом уже заши­вали. Нирка прижилася відразу — на операційному столі у жінки пішла сеча, хоча до цього вона впродовж шести років не мочи­лася».

Організм Віталія дає собі раду з однією ниркою. Післяоперацій­ні аналізи практично не показали змін. Однак, аби чоловік і нада­лі не мав проблем зі здоров’ям, йому протипоказані важкі фізич­ні навантаження і потрібно буде дотримуватися дієти. Надії — так само, але, крім того, вона до кін­ця життя змушена буде прийма­ти імуносупресанти, які пригні­чуватимуть імунітет, — щоб не відбулося відторгнення тран­сплантата (хоча з часом можна буде зменшити дозу ліків).

До кінця року у цій лікар­ні планують провести ще три пересадки нирки. Ковельське міськрайонне територіальне медичне об’єднання вже може конкурувати з іноземними клі­ніками. Тут працює найбільша кількість інтернів в Україні — 72. У штаті є пластичний хірург, який входить у топ-10 кращих таких фахівців в Україні. У лікарні про­водять надскладні оперативні втручання (зокрема, на відкри­тому серці), а нещодавно вря­тували життя 31-річній жінці, яка перенесла ішемічний інсульт і в якої паралізувало половину тіла. Лікарі її не просто врятували — вже наступного дня після про­ведення тромбоекстракції (ін­новаційної методики видалення тромба з артерії за допомо­гою спеціального обладнання. — Авт.) у жінки зникли всі симпто­ми хвороби!

До теми

Близько 3000 українців щороку потребують пересадки нирки. Кожен 9-й поми­рає, так її і не дочекавшись (за інформацією лікаря-анестезіолога Ковельського МТМО Юліана Голика).

Фото Ковельського МТМО