Якщо забудовник збанкрутував, повернути гроші за житло практично неможливо

Такі шокуючі цифри озвучили у Державній архітектурно-будівельній інспекції. Вартість квадратних метрів у будинках, які ще не почали будувати, значно нижча, ніж у тих, які уже здали в експлуатацію. Тому люди активно інвестують у будівництво житла. Та нерідко забудовники здають новобудови в експлуатацію на кілька років пізніше, ніж обіцяли. А буває, і взагалі оголошують себе банкрутами, і замість новенької багатоповерхівки так і залишається лише виритий котлован. Загалом в Україні проблемними вважаються 150 об’єктів житлового будівництва. Найбільше у Києві, Київській та Одеській областях.

— Аби не потрапити у халепу, не треба вкладати гроші у сум­нівні об’єкти. Перш ніж виріши­ти купити житло у незбудова­ному будинку, треба проводити аудит забудовника, аудит са­мого об’єкта. Аналізувати доку­ментацію, тоді думати, чи варто вкладати туди гроші, — каже го­лова Асоціації фахівців з не­рухомості України Юрій Піта. — Треба розуміти, що 100% га­рантію вам не дасть ніхто і ні­коли. Бо є об’єктивні ризики: економічна, політична ситуація тощо. Але багатьом проблемам можна запобігти.

— Коли людина приходить у відділ продажу, які докумен­ти забудовника треба переві­рити у першу чергу?

— Тут немає першої чи дру­гої черги. Будь-який документ важливий і може впливати на хід будівництва чи здачу в екс­плуатацію. Головне, це земля і дозвільні документи на початок будівництва. Але загалом на бу­дівництво треба з десяток доку­ментів — дозволи, погодження. Дещо спрощують такий аудит відкриті електронні реєстри. Адже якщо раніше паперові ви­тяги з реєстру можна було під­робити чи подати застарілі дані, то з електронними реєстрами такі махінації практично немож­ливі. Я б радив не пожаліти тих 100−200 доларів та звернутись до експертів, які розуміються на документації і знають, у яких реєстрах що шукати. Це краще, ніж вкласти 30 чи 50 тисяч до­ларів, а потім ходити по судах. І витрачати на тих же юристів ще більше.

— Чи є випадки, коли інвес­торам, які вклали гроші в жит­ло і так і не отримали його, вдається отримати відшкоду­вання?

— Якщо це системний забу­довник, який на ринку не пер­ший рік, і ви вклали гроші, а потім передумали, то шанси отримати гроші є. Якщо йдеться про фірми-одноденки, які при­ходять, беруть один-два об’єкти і розчиняються, то на те, щоб повернути вкладені кошти, не варто розраховувати.

— У Львові є прецедент, коли збудовану без дозволів багатоповерхівку знесли. І зараз стоїть питання про зне­сення частини поверхів ще в одній новобудові, хоча там уже продані усі квартири. На­скільки така практика поши­рена в Україні?

— Це львівське ноу-хау. У Ки­єві таких демонтажів я не при­гадую. Є заморожені, які стоять і чекають своєї долі. Але львів­ський варіант, мабуть, правиль­ний. Насамперед, люди, які купують квартири, будуть уваж­ніше ставитись до забудовни­ків. У нас народ побачив гарну рекламу, у якій пообіцяли низь­ку ціну, — все, треба брати! Там, де дешево, завжди більші ризи­ки. Саме ціна — перша ознака ризиковості. Будь-який проєкт має свою собівартість, але ж за­будовник і заробити щось хоче. Якщо у нього квартира коштує 7−8 тисяч гривень за квадрат­ний метр, то де він візьме гро­шей, аби його добудувати?

— Зрозуміло, що покупець сам вирішує, купувати квар­тиру чи ні. Але куди дивлять­ся контролюючі органи, якщо будинок збудований, а потім виявляється, що немає доку­ментів. Його ж не за тиждень зводять?

— Безумовно, проблема на­лежного контролю є. У нас за­будовник може використовува­ти протерміновані документи або отримувати дозволи на одне, а намагатися збудувати інше. Час­то йдеться про нецільове вико­ристання земельних ділянок, по­рушену поверховість. Переважно розраховують, що поки будинок добудують, вдасться вирішити проблеми з документацією. Та це вдається не завжди.