Передплата 2024 «Добра кухня»

У ратушу Кам’янця-Подільського свого часу занесли 223 заяви про відьомство”…

У місті, відомому історичною фортецею, можна відвідати нічну екскурсію “Полювання на відьом”

Мандрівку починаємо біля міської Вірменської криниці. Одягаємо чорні мантії з капюшонами й прямуємо темними вуличками вечірнього Кам’янця-Подільського вслід за екскурсоводом Анастасією Донець. Дорогою зустрічаємо цікавих персонажів. Відьма Солоха, яка радить, як причарувати свого чоловіка, аби той відпустив увечері на відьомський шабаш. Середньовічний кат, який забрав чимало людських життів, розповідає, де навчався своєї професії. А також про те, що також збирає гроші з міських повій. У підземеллі спілкуємось з рудоволосою красунею-казкаркою зі совою на плечі…

«Історії про кам’янецьких та інших відьом — не видумані, а створені на основі останніх наукових досліджень», — запевняє Анастасія Донець, науковець за фахом. Розповідає, першу відьму спалили у французькій Тулузі наприкінці ХІІІ століття. Після цього заснували спеціальний орган, який називався Вогненна палата й складався з чиновників і духовних осіб. Цікаво, що кошти страчених переходили у власність Вогненної палати… Багаття запалали по всій Європі. До сьогодні не можуть встановити точну кількість страчених жінок. Одні кажуть про 500 тисяч осіб, інші — про 50 тисяч. Як би там не було, кількадесят тисяч жінок, несправедливо звинувачених, загинули у вогні…

«У Кам’янці-Подільському 700 років тому любили і зраджували, будували мости і дороги, а також полювали на відьом, — розповідає пані Донець. — У ратушу Кам’янця-Подільського, першу мерію в Україні, занесли 223 заяви про відьомство». Ось одна з історій.

«Хлопець Андрій позивався до пані Рушковської. Казав, що вона — відьма, бо коли її чоловіка немає вдома, то приходить у стайню, і вони мають гріх. „Я не хочу, мені пані не подобається, але пані приходить до мене в стайню, і ми маємо гріх“, — розповів Андрій своєму батькові й сказав, аби той забрав його з тієї роботи. На це батько відповів йому: „Тобі такі добрі гроші платять. Чого ти голову морочиш?“. Далі Андрій пішов до пана Рушковського — чоловіка Рушковської. „Пане, ви знаєте, що ваша жінка, коли вас немає вдома, приходить до мене в стайню, і ми маємо гріх. А як я не хочу, то вона роздягається, ходить гола довкола хати, і я, хочу чи не хочу, маю з нею гріх“. Чоловік відповів: „Андрію, ти був у стайні? То йди туди і не мороч мені голову“. Тоді бідний Андрій побіг у Ратушу і звернувся з позовною заявою, що пані Рушковська — відьма, через те, що вона змушує його грішити. Але у магістраті так само скептично посміхнулися. Заяву прийняли, але пані Рушковську навіть до суду не викликали. Мабуть, справді, була відьмою», — закінчує історію Анастасія Донець.

Однак не всі історії завершувалися так позитивно…

«Вважалося, якщо жінка важила менше ніж 50 кг, то вона відьма, а якщо більше — то не відьма, тому що мітла не могла підняти більше 50 кг», — каже екскурсовод. У Кам’янці- Подільському досі зберігаються ті ваги, на яких важили жінок, визначаючи, чи були вони відьмами.

«У гетьмана Богдана Хмельницького було три відьми, яким він довіряв і з якими радився, — розповідає пані Донець. — Ім'я однієї з найвідоміших — Соломія Донець, або ж Солоха Донцівна, сестра козацького полковника Івана Донця. Про неї відомо, що вона вміло володіла шаблею, перед боєм завжди викликала когось із вояків на поєдинок, під час фехтування впадала у транс і передбачала фінал битви. Перед битвою під Берестечком Соломія Донець попереджала, що не треба відводити війська, бо битва буде програна. Богдан Хмельницький на те і був великим гетьманом, що бабів не слухав, а свій розум мав. Хоч деколи і варто було прислухатися. Битва під Берестечком закінчилася поразкою, розгромом, страшною трагедією»… Ці три жінки не могли врятуватися, їх поляки захопили у полон. Знаючи, що особливо близькою Хмельницькому була Солоха (кажуть, вона була його коханкою), її довго піддавали тортурам. Урешті-решт усіх трьох стратили, відрубавши голови. Солоху довго не могли змусити страждати через те, що вона встигла випити якесь зілля, яке мало снодійний ефект.

… Наша екскурсія нічним Кам’янцем-Подільським — «Полювання на відьом» — завершується у дворику Музею археології, колишньому будинку вірменського війта. Тут біля кам’яних ідолів, язичницьких богів розпалили багаття. Усіх пригощають «чар-зіллям» — глінтвейном, звареним у казані за давнім секретним рецептом, і дарують на завершення фаєр-шоу. Ні, це не спалювання відьми: нам показали театралізовану виставу про те, як жінка за допомогою чаклунства намагалася змусити чоловіка стати зразковим сім’янином…

Схожі новини