У єнота інтелект 8-річної дитини

Руслану та Андрія звела любов до єнотів. При знайомстві з’ясували, що асоціюють себе зі смугастими, бо такі ж веселі та життєрадісні. Коли побрались, з весільних коштів придбали спочатку двох єнотиків, а згодом з розплідника взяли ще трьох. Доглядають пухнастиків з півторамісячного віку і називають їх своїми «звіродіточками».

«Вони грайливі та слухняні. За тваринкою треба ходити, як за півторарічною дитиною, тому що у єнотика дуже роз­винена моторика пальчиків, він відкриває шухлядки, може відкрити краник. Тому з ними потрібно проводити багато часу, щоб єнотик був соціаль­ний. Щоб бавився з людьми, його треба виховувати», — з усмішкою каже власниця єно­тів Руслана Щуренко.

Зараз єнотам по два роки. Мешкають хвостаті у двох во­льєрах — в окремій домів­ці «подружжя» єнотів Зорро і Одрі — їх Гервазюкам пода­рували друзі. Тваринки обза­велись потомством, єнотиха Одрі виходжує трьох крихіт­них єнотиняток. У ще одно­му вольєрі мешкає п’ять до­рослих хвостатих. Імена придумували, беручи до ува­ги характер. Лялю назвали, бо вона потребує уваги, як немовля, Мишка — спокійна та слухняна, Лисичка — хитра, Степашка — кумедний та жит­тєрадісний, а Сірко народив­ся димчасто-сірим, і хоч до року змінив окрас на чорний, характер має бойовий, «вов­чий». Єноти — хижаки, але лег­ко піддаються дресируванню. Господарі кажуть, у тварин ін­телект 8-річної дитини, але щоб його розвинути, треба багато часу та терпіння.

«Єнотика можна навчити їздити на велосипедику ма­ленькому, брати хустинку і ви­вішувати на шнурок, але для цього потрібно проводити з тваринкою час, десь годину на день з кожним єнотиком», — ділиться Руслана.

Утримання єнотів затрат­не.Тварини люблять купатись, у вольєрі мають купіль, де хо­ваються від спеки. Воду їм мі­няють кілька разів на день. А ще освітлення вольєрів, хар­чування… Лише на їжу єно­там подружжя витрачає 10 тисяч гривень щомісяця. Про­живають у подружжя смугас­ті полоскуни та ракоїди, які мають особливий раціон. Різ­номанітні смаколики господа­рі складають на тацю, і єноти обирають, чим посмакувати, як на «шведському столі».

«Наші єнотики за день з’їдають близько 250 грамів м’яса. Це може бути індич­ка, яловичина, курятина — піс­не хороше відбірне м’ясо. Та­кож їдять три рази на тиждень перепелині яйця, горіхи, фрук­ти, ягоди, оливкову олію хо­лодного віджиму і різне насін­ня для шерсті. А ще годуємо морською рибою, креветками, мідіями і равликами, тому що єноти ракоїди їдять морепро­дукти», — розповідає власник єнотів Андрій Гервазюк.

Охочих побавитись з єнота­ми чимало. А коли почали те­лефонувати незнайомці, Рус­лана й Андрій збагнули, що їхня любов до єнотів може пе­рерости у бізнес. Так у них на подвір’ї з’явився «Дім єнота», де охочі можуть контактувати з пухнастиками. Тварини вихо­вані та щеплені, тож гратися з ними цілком безпечно. Відвід­увачі можуть сфотографува­тись з єнотами, їх погодувати і погладити. Щоб атракція за­лишила позитивні враження, гості мають дотримуватись ін­струкцій.

Година забавки з єнотами вартує 120 гривень. Кожних вихідних домівку єнотів відві-дує приблизно 30 людей. Гос­тей приймають після обіду, коли єноти активні, бо вони нічні тварини.

Крім розважальних відві-дин, тут практикують «єното­терапію». Власники розповіда­ють, у «Дім єнота» часто при­їжджають айтішники і офісні працівники зняти напругу. Але найбільше радіють від ігор з єнотами дітки з особливими потребами.

«Ми бачимо фізіотерапев­тичну дію єнотиків. Коли при­возять дитину у візку, єноти ви­лазять на малечу, кожен єнот їй приносить іграшку, їдять у ди­тини з рук. Малеча рухається, в неї вибух емоцій, адреналіну, і це дуже позитивний вплив. А ще дитина розширює свої фі­зичні можливості, наприклад, коли тягнеться до єнотика», — розповідає про «єнототера­пію» Андрій Гервазюк.

Господарі додають, смугас­ті мають позитивний біоенер­гетичний і тактильний вплив на організм людини і навіть допо­магають побороти депресію.

Усі фото авторки