«Доводилося працювати вночі, а зранку бігти на пари...»

В одній із кав’ярень мені на очі потрапила анкета з запрошенням на роботу баристи. А чому б і ні, прозвучало у моїй голові, і я без вагань її заповнив…

Вже тоді розумів, що мені доведеться опанову­вати новий фах з нуля. Перше, що потрібно було зробити, це пройти стажування. У мене була неве­личка перевага. Попри те, що мені терміново була потрібна робота, я ще й люблю вчитись. Ті шість днів стажування, що були виділені на засвоєння усіх технологій приготування кави (а їх просто без­ліч), пролетіли дуже швидко. Сказати, що це було складно, я не можу. Ця робота була в задоволення! Після навчання я без проблем склав іспит. За час стажування заробив 1200 грн. (навчання новачків компанія оплачує).

Але і у цій «кавовій» роботі є свої підводні ка­мені. Наприклад, графік роботи. Кожен працівник кав’ярні має відпрацювати 18 змін на місяць (тоб­то п’ять днів на тиждень — робочі). Якщо ти сту­дент, то поєднувати такий робочий графік з навчан­ням складно. Тому доводилося працювати вночі, а зранку бігти на пари… Однак і з цим завданням я впорався. І сам не помітив, як швидко втягнувся у цей темп! Але коли повертався додому, то падав з ніг…

Ще одна штука, до якої ніяк не міг звикнути. Увесь робочий день за тобою стежать чотири ка­мери (усі розмови також записуються). Якщо пра­цівник припускається помилки (порушує правила компанії, не виконує план денної або ж нічної змі­ни), його штрафують. Можуть оштрафувати і за те, що під час нічної зміни, особливо це стається, коли людей у кав’ярні немає, бариста задрімав — мінус 500 гривень з твоєї зарплати.

Попри усі нюанси, є у цій роботі чимало плюсів. Навіть за невеликий період роботи ти починаєш ро­зумітися на каві, розрізняєш смаки та аромати. Для тебе кава перестає бути просто міцною чи м’якою. Ти можеш сам поєднати, наприклад, арабіку та ро­бусту… Кава стає для тебе життям! Зараз мені вже важко уявити цей світ без неї. Саме у кав’ярні мож­на приготувати, здавалось би, просту каву, безліч­чю способами.

За час роботи у мене з’явилося море нових зна­йомих. Як серед працівників мережі (у штаті чима­ло багатогранних людей), так і серед гостей. Що­дня я вчився у них чогось нового! А ще тішить той момент, що працівників кав’ярні годують. Тобто ке­рівництво дбає про своїх працівників. Хоча плин­ність кадрів на підприємстві — висока. Компанія обі­цяє стабільний дохід від 7 000 гривень (+ чайові та відсоток від каси). Чайові, що їх залишають відвіду­вачі, не сягають великих сум, але це водночас є заохоченням працювати краще та подяка за старанну роботу. Однак чи насправді студенти можуть заро­бити такі кошти? Скажу з власного досвіду. Я про­працював у кав’ярні три місяці. На місяць заробляв 6500 гривень (разом з усіма надбавками, що їх обі­цяє компанія). Звісно, це не обіцяні 7000, але мені, як студенту, цілком достатньо…

Максим Скленар