Реінкарнація «готелю на кістках»?

Американська світська левиця Періс Хілтон знову матиме нагоду приїхати до Львова, пройтися червоною доріжкою і перерізати стрічку. У відпочинковій зоні Львова, на території Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, планують звести готель міжнародної мережі курортів і готелів Hilton. Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий під час останнього засідання виконкому.

Мер почав розмову з кон­цепції розвитку Парку культу­ри. Він нагадав, що торік сесія Львівської міськради прийня­ла ухвалу, яка дозволяє бу­дівництво готелю на місці ко­лишнього музею ПрикВО. А потім почав розпікати підле­глих, мовляв, забудовник у цій ухвалі дав згоду виділити міль­йони на реконструкцію Парку культури, час іде, а чиновники не звертають на це уваги.

(Йдеться про ухвалу, якою торік у вересні депутати ЛМР дозволили ТзОВ «Апартготель» викупити земельну ділянку, на якій розташований колишній військовий музей. Та про остан­ню ухвалу сесії від 22 березня, коли забудовник зобов’язався провести реконструкцію Парку культури. Сесія дала згоду на проведення експертної грошо­вої оцінки земельної ділянки на вул. Лижв’ярській, 1, площею 1,0600 гектара, яка підлягає продажу ТзОВ «Апартготель», — для обслуговування нежитло­вої будівлі. «Апартготель» має сплатити аванс у сумі 3 мільйо­ни 144 тисячі 808 гривень у ра­хунок оплати ціни цієї земель­ної ділянки, що становить 20% від її нормативної грошової оцінки. Автор ухвали — депутат ЛМР, відомий львівський біз­несмен Григорій Козловський).

Андрій Садовий наголосив: «Ми прийняли ухвалу. Хочуть збудувати готель „Хілтон“. По­ловина будівлі має бути кла­сичним готелем, а половина — апартготелем (тобто з но­мерами-апартаментами, де є кухня. — Авт.). Дуже серйоз­ний проект. Показували умо­ви, які є в міжнародних архітек­турних компаніях. Це має бути споруда високого архітектур­ного рівня. Витвір мистецтва. Були дебати щодо поверховос­ті. Ми пішли на певний ризик. Дозволили розпочати цей про­цес. Я готовий профінансувати реконструкцію парку, тому що мені вигідно, щоб з боку виїзду з готелю парк був перфектний. Минає рік. Лежать мільйони гривень, які можна витратити на парк. Ми цього не робимо. Чому?».

«Треба проговорити концеп­цію розвитку Парку ім. Богдана Хмельницького, — продовжував мер. — Ми там планували роби­ти концертний зал. Щоб джа­зовий фестиваль „Леополіс джаз фест“ не був у тимчасо­вій споруді. Щороку на будів­ництво цієї споруди витрача­ють близько 150 тисяч євро. Фестиваль уже провели сім ра­зів, тобто мільйон євро пішло на вітер. Це не міські кошти, а спонсорські. Але мільйон вже пішов. Що заважає збудувати там якісний літній театр? Цей парк має бути ідеальний!».

Згідно з даними бізнес-платформи YouСontrol, засно­вниками ТзОВ «Апартготель» є Роман Попко, Степан Стой­ко та Ростислав Заремба, який разом із депутатом Львівської міськради Петром Адамиком володіє ФСК «Львів». Роман Попко також керує кількома фірмами, заснованими буді­вельною корпорацією Avalon Inc. Співвласником «Авалону» є Григорій Козловський, якому також належить «Ґранд Готель» у центрі Львова та низка інших готелів і ресторанів.

У той час як більшість львів’ян навіть не здогадуєть­ся, що їх невдовзі збирають­ся ощасливити другим в Укра­їні Хілтон-готелем (перший — у Києві), мешканці вули­ці Лижв’ярської та довколиш­ніх вулиць не можуть забути, як декілька років тому фірма «Сі­мекс» незаконно взялася до­будовувати до колишнього му­зею ПрикВО ще один корпус. А тепер їх чекає нове будівни­цтво під вікнами. Інакше, ніж «готель на кістках», вони його не називають…

«Ми разом із сусідами не перший рік звертаємося в усі можливі інстанції щодо не­можливості будівництва у цьо­му районі. Отримували лише відписки, — розповіла „ВЗ“ член ініціативної групи, власниця будинку на вул. Лижв’ярській Ольга Білі­ченко. — Коли незаконно бу­дувався „сімексівський“ буди­нок, по ночах (бо незаконно) повз наші будинки безперерв­но йшли КамАЗи із будівельни­ми матеріалами. Усе робилося у найбільш варварський спо­сіб. Дороги на Лижв’ярській і Літній були зруйновані вщент. На скарги мешканців ніхто не звертав уваги. Ні забудовник, ні місто не збираються ремон­тувати розбиті дороги. Якщо розпочнеться ще будівництво готелю, ми взагалі опинимося без доріг. Але це ще „квіточки“. Найголовніше — будівництво хочуть вести на цвинтарі. Бо колишній музей ПрикВО сто­їть на цвинтарі. Відомо, що тут були захоронення військо­вослужбовців, хворих на тиф і чуму. Якщо почнеться будівни­цтво такого серйозного готе­лю на цвинтарі чумних захоро­нень, усе це піде в каналізацію. А у цьому районі практично зруйнована каналізаційна сис­тема. Я це сама бачила, коли робила ремонт свого будинку. Якщо вони порушать той цвин­тар, ця вся зараза почне стіка­ти в загальну систему каналіза­ції, яка має тріщини. Невідомо, з якою катастрофою ми по­тім зіткнемося. Будуватися на цвинтарі без глобальних археологічних і санепідеміологіч­них досліджень та ґрунтовного ремонту каналізації не можна! Коли були громадські слухання з цього питання, нам ніхто про них не повідомив. Ми дізнали­ся про них випадково. Прибігли туди, висловили свій протест, але на нашу думку не зважа­ли. Ба більше, у міськраді були дуже здивовані, що ми взагалі туди прийшли і порушили їхні плани».

Спроби спорудити щось масштабне на території пар­ку, на місці колишнього музею ПрикВО, тривають уже десяти­літтями. Відомий археолог, доктор історичних наук, заввідділу археології Інститу­ту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАНУ Мико­ла Бандрівський віддавна ви­ступає проти цього будівни­цтва. «У 2000−2002 роках на тому місці, де за радянських часів був музей ПрикВО, фірма „Сімекс“ хотіла побудувати го­тель, — розповів археолог. — Я тоді був депутатом міськради, і ми разом із нині покійним голо­вою комісії культури Юліаном Павлівим кілька разів виходили у той парк, де фірма „Сімекс“ почала будувати, і визбирува­ли сотні людських кісток у по­ліетиленові пакети. Потім вони були перепоховані на Личако­ві. Тоді Андрій Садовий був го­ловою фракції партії Народно­го руху України у міськраді. Він чудово орієнтується і знає цю земельну ділянку. А тепер се­сія міськради дає один гектар у парковій зоні для обслугову­вання цього готелю. Усі архівіс­ти чудово знають, що на тому місці був Другий Стрийський цвинтар, започаткований з кін­ця XVIII ст. внаслідок секуляри­заційної реформи Франца-Йо­сифа. Тоді заборонили ховати біля церков, а наказали закла­дати цвинтарі за межами міста. Для всіх українців, усіх львів’ян, цей цвинтар важливий тим, що там був похований один із засновників славної „Русь­кої трійці“ Іван Вагилевич. Та­кож там були поховані військо­вополонені з першої половини ХІХ ст., які хворіли на тиф. Санепідстанція знає, наскільки жи­вучими є ці всі бацили. Існують санітарні норми. Будувати „на кістках“ жоден інвестор не за­хоче. І це ще питання, як місто компенсуватиме тому інвесто­ру вгачені у цю ділянку гроші, коли виявиться, що готелю там не буде. Спроби такого бу­дівництва були неодноразо­ві, і вони терпіли фіаско впро­довж двох десятиліть. Якщо по цій території зараз перейти­ся, то там з-під коріння дерев ще виглядають гробівці. Му­симо мати людське, європей­ське ставлення до наших місць пам’яті. Невже у нас мало не­загосподарьованих земельних ділянок? Це будівництво — така „проба пера“: якщо вдасться нам зараз, то ми потім ще пів­гектара в міста у парку вицига­нимо. Ця вся ситуація — лакму­совий папірець на порядність нашого депутатського корпусу. Не згадую про корумповані ви­конавчі органи, розцінки на по­слуги яких відомі…».

Своєю чергою головний архітектор міста Юліан Ча­плінський розповів журналісту «ВЗ», що проекту майбутнього готелю ще не бачив: «Коли зна­йшли поховання на цій терито­рії, їх перепоховали — згідно із законом і здоровим глуздом. Стоїть той шкарадний об’єкт нерухомого майна. Наразі я не бачив жодного проекту, а тіль­ки чув те, що сказав міський го­лова на засіданні виконкому. Якщо є якісь звернення інвес­торів про будівництво „Хілтону“, вони є на рівні міського голо­ви. Як тільки мені подадуть той проект, я обов’язково його опу­блікую. Якщо знаходять люд­ські залишки, то є процедура, прописана законом: зупиняєть­ся будівництво і проводять чітко регламентовану процедуру пе­репоховання. Ми знаємо, що є наміри там будувати, але твер­до не знаю, про що вони».