«Я і поголився, і нову сорочку одягнув, а вона не помітила. У неї точно ще хтось є!»

Ті, кому вистачило терпіння й духовних сил прочитати епіграф, вирішили, мабуть, що йтиметься про найчудовішу і найслабкішу половину людства. Не зовсім.

Річ у тім, що, окрім нашого сві­ту, в якому живемо, є ще інший — паралельний. Він такий самий, як наш, тільки там усе навпаки. І ре­форми, і вибори, і ціни, і… сто­сунки між чоловіками і жінками. Там не жінка — слабка і чудова стать, а навпаки — чоловік. У тому паралельному світі чоловіки за­вжди праві. Не праві лише тоді, коли винуваті. Але ж хіба вони там винуваті у тому, що завжди праві!

У тому паралельному світі Клара у Карла поцупила коралі. Ображений Карл Цеткін підняв Майдан, внаслідок чого слаб­ка стать, тобто чоловіки, отри­мали міжпланетне свято — День захисту чоловіків. Нещодавно його святкували. Жінки мужньо зубами поскрипували, але квіти чоловікам дарували.

Ось про цей паралельний світ я вам розповім. Про стосунки між слабкими чоловіками і муж­німи жінками. Для розуміння, як приклад, візьмемо простеньку ситуацію. Обвітрилася, скажімо, губа. Що у паралельному світі зробить слабка і ніжна чоловіча стать? Скористається кремом для губ, потім зробить живиль­ну маску, намаже бальзамом і нарешті зволожувальним блис­ком. А що зробить мужня жінка? Здере шкірочку з губи і з’їсть її. І все! Проблема вирішена. Все, як у нашому світі. Тільки навпаки.

Бідні, нещасні чоловіки… Слаб­ка стать… Як їм там складно!

Підслухаємо деякі розмови.

«Знову ти з колежанками до ночі просиділа у перукарні! Ціл­ком родину забула! Все! На­бридло! Забираю дітей і переїж­джаю до тата!».

«Ну припини. Ну втомився я. Голова болить!».

«Скільки повторювати: за­йшла в туалет — опусти сидін­ня, потім спусти воду. І вимий руки!».

«Люба, а ти в ліжку якогось ін­шого чоловіка уявляєш? Тільки чесно-чесно. Я ні крапельки не ображусь…» .

«Ну то й що, що я купив три комплекти літньої ґуми. Ти не розумієш… Знижки були…».

«Ну, давай на твій день наро­дження подаруємо разом тобі рибальські снасті і спінінг. Ти ж хочеш, щоб у тебе був найщас­ливіший чоловік!».

«Я просив тебе купити мені викрутку з зеленою ручкою, а ти купила з червоною. Навіщо мені викрутка з червоною ручкою. Іди — міняй».

«Слухай, чому це ти ста­виш „лайки“ якимось там Гуч­чі, Дольче, Габану якомусь. Це — твої коханці? Ти спиш з ними!?».

«Я тобі і цвяха забив, і кран у кухні полагодив, і лампочку помі­няв, а ти… Ти навіть пива не купи­ла! Не кохаєш ти мене, не пова­жаєш! Тобі б лише цілими днями каву з подругами пити…».

«Всі мої знайомі пацани вже тиждень нове пиво п’ють, а у мене ще нема. Ти що, хочеш, щоб я в їхніх очах як лох виглядав!».

«Ні, ну ти подивись! Я і пого­лився, і нову сорочку з чистим комірцем одягнув, а вона на­віть не помітила. У неї точно ще хтось є!».

«На вихідні нічого не плануй. Тато приїде, повезеш нас на ри­балку».

«Ти досі не попросила проба­чення за те, що я про тебе на­фантазував».

У паралельному світі є непи­сані правила. Наприклад, як пе­ремогти в суперечці з жінкою: «Заплакати першому, і — пере­мога!!!».

Погодьтесь, що у нашому світі жінкам все ж таки більш за­тишно і комфортно жити. Як ска­зала одна пані: «Наша сила — у нашій слабкості». Інша додала: «Краса — страшна сила». Отож давайте і надалі за повною про­грамою використовувати нашу силу і нашу слабкість. У цьому полягає наше жіноче щастя.

Нінель Кузнецька