Хто сказав, що Сихів — не для туристів?

Цього року конкуренцію історичним районам Львова, які часто відвідують туристи, складе… Сихів. Екскурсоводи почнуть водити гостей з України та з-за кордону у спальний район, де покажуть маловідомі родзинки. Перша реакція корінних львів’ян на цю ідею негативна. Мовляв, а що цікавого можна побачити на Сихові? Виявляється, район панельних будинків, гуртових ринків та супермаркетів має кількадесят цікавих і маловідомих пам’яток, які неабияк вразять туристів. Принаймні так переконують у львівській Ратуші і вважають, що це має бути цікаво нашим гостям. Світ побачила книжка «Небанальний Сихів — туристичний путівник: чим зайнятися, що подивитися, що сфотографувати». Про це повідомила «ВЗ» начальник управління туризму Львівської міської ради Ліна Остапчук.

Чиновниця каже, у Львові є гостра необ­хідність розвантаження центру міста, зокрема площі Ринок, від туристичних груп. Про розширення туристичних зон у місті Лева говорять що­найменше два роки. Спершу запровадили екскурсії в ра­йон Підзамча, згодом — на вулицю Чупринки, де чима­ло історичних вілл. Тепер на черзі Сихів. «Це один з най­колоритніших і водночас най­менш досліджених районів Львова, — вважає керівник проекту Ігор Осідач. — Сихів традиційно вважався неціка­вим районом для туристів. Так званий туристичний путівник про небанальний Сихів — про­ект педагогів і вихованців Ди­тячого центру туризму, спорту та екскурсій в межах Всеукра­їнського конкурсу учнівських робіт «Історія моєї громади».

Пішохідно-автобусний маршрут стартує з північної частини Сихова, що на вули­ці Сихівській (поблизу ТЦ «Си­хів»). Там туристам покажуть цікаві об’єкти — перший най­вищий висотний будинок цьо­го району (вул. Сихівська, 2, має 15 поверхів, зведений 1981 року), перший молодіж­ний житловий комплекс у міс­ті Лева (молодіжний рух щодо черги на «квадратні метри» зародився 1971 року, піку сяг­нув 1984 року), готель «Сона­та», пам’ятник чорнобильцям, дитячі майданчики, Музей іс­торії українського жіночого руху. У цьому районі є чима­ло колоритних муралів, які ті­шать око на висотних будів­лях.

У центрі Сихова — кінотеатр Довженка, церква Різдва Пре­святої Богородиці, пам’ятник Папі Римському та сквер на його честь, зубрівський ліс, костел Святого Михайла. У са­мому серці спального району також є найдовший будинок на вул. Кос-Анатольського, 4. Його ще називають «Берлін­ською стіною». Одну частину «Берлінської стіни» заселили переселенці з Прип’яті. Іншу — люди, що приїхали з галиць­ких сіл.

А ще центр Сихова сла­виться двома однойменними церквами — храмами Святого Володимира. Такого у Львові ніде немає — на одній ділянці за адресою проспект Черво­ної калини, 89, працюють дві однойменні церкви. Секрет у тому, що до утворення Право­славної церкви України вони належали різним патріарха­там — Київському та Москов­ському.

На західному Сихові є чима­ло родзинок — німецькі будин­ки, дві сихівські ратуші (на ди­тячому майданчику з металу зроблено дві вежі: одна сим­волізує вежу львівської Рату­ші, друга — ратушу німецького міста Гера, звідки походили ні­мецькі будівельники). Історики Львова жартома кажуть: якщо вам пропонують зустріч біля ратуші, уточніть, чи часом не на Сихові.

У районі вулиць Антони­ча, Кавалерідзе та Майдан­ної — Старий Сихів. Серед іс­торичних родзинок — хрест на честь скасування панщини та дерев’яна церква Святої Трій­ці. Вона була єдиною україн­ською церквою Сихова до пе­ріоду Незалежності України. Перед Другою світовою ві­йною біля храму працювала читальня «Просвіти».

У книжці йдеться про те, що Сихів — єдиний район міста з плюсовим приростом насе­лення. Тут народжується біль­ше, ніж помирає. Якщо у 1925 році 72% сихівців були поля­ками, то за станом на 2001 рік тут мешкали 89,7% українців (поляків тут лише 0,7%). Си­хів — не лише молодіжний ра­йон Львова, а й кримінальний. 2010 року журнал «Кореспон­дент» вніс цей район у ТОП- 10 неблагополучних районів України.

Телефоную по коментар до гідів та екскурсоводів, щоб за­питати, чи матиме Сихів успіх серед туристів. Екскурсо­вод з багаторічним стажем, власник турфірми Володи­мир Космина вважає, що Си­хів не матиме попиту, оскіль­ки такі сірі бетонні антуражі гості з інших міст України ба­чать і в себе вдома. «Туристи тікають від житлових масивів, їдуть до Львова по старовину, по ретро, по цікаві історичні пам’ятники, яких ніде немає у світі, — каже. — А ми їм знову пропонуємо екскурсії у спаль­ний район! Що можна цікаво­го побачити на Сихові? Туди туристи поїдуть лише тоді, коли Сихів внесуть до світової спадщини ЮНЕСКО. На фо­румі екскурсоводів говорили про ідею запровадження екс­курсій у спальний район. Не хотів витрачати час на диску­сії. Але я категорично проти».

Екскурсовод Ігор Лильо теж вважає, що ідея про ту­ристичні маршрути на Сихів — провальна. На його думку, туди можуть поїхати на екс­курсію лише іноземці, і то не всі.

Фото з архіву «ВЗ»