За рік схудла на 58 кілограмів!

Чи легко схуднути на 20 кілограмів? А на 30, 40, 50? 18-річна Іванна Давидюк зі Здовбиці, що на Рівненщині, кинула виклик усім, хто вважав це неймовірним, і схудла на майже шістдесят кілограмів! Її не впізнають на вулиці, а в магазинах, де колись не знаходилось потрібного для дівчини розміру одягу, тепер залюбки пропонують міряти мало не увесь асортимент!

Скинути зайві 58 кілограмів за 12 місяців — випробування не з лег­ких. І зважилася на нього Іванка не­спроста. Зізнається, змалку худенькою не була. А до вісімнадцяти років вага під нею почала показувати… 130 кілограмів. Каже, вдалася у тата, який у сорок з хвос­тиком літ важив під усі двісті.

— Зайва вага його й погубила. Останні чотири роки уже не міг на роботу ходи­ти. Ноги роздуло, на них повідкривали­ся рани і не гоїлися. Тато не міг встати з лікарняного ліжка, — зі сльозами на очах згадує дівчина. — Якось він мені сказав: «Бачиш, доцю, що та вага зі мною зроби­ла. Не дай їй перемогти себе…». Бо мав ожиріння четвертого ступеня, серцеву недостатність. Пам’ятаю, як останню го­дину свого життя він просто задихався. Не вірилося, що це вже все, кінець. Це так страшно. А я ж татова доця.

Весною торік Миколи Давидюка не стало. Й Іванка все серйозніше почала задумуватися над татовими словами, що стали для неї заповітом. Раніше вона намагалася худнути, та усі спроби закін­чувалися провалом: заплановані довгі пробіжки зупиняв перший стовп, а пра­вильне харчування — шматочок якогось шкідливого смаколика. Цього разу ді­вчина заприсяглася: побороти себе спо­кусам не дозволить, обіцянку, дану бать­кові, дотримає.

Самотужки розпочати таку важку боротьбу із собою складно. Тож юнка звернулася по допомогу до проекту, роз­початого одним із телеканалів. І її жит­тя справді потекло в іншому руслі. На зміну ситному сніданку з… п’ятнадцяти вареників на півруки, які закушувала мо­розивом та шоколадними цукерками, прийшли салати, сири та каші. У звичку увійшов спортзал.

— Мені колись не те що пробігтися — пройтися довше було важко, присісти кілька разів, а тепер легко даються і кіло­метри, і десятки повторень найскладні­ших вправ, — радіє Іванка Давидюк. — Я навчилася любити спорт, фітнес. Дуже дякую за це тренеру, який взявся за мене і допоміг досягти такого результату.

А ще свій вагомий вклад у фігуру ді­вчини зробила дієтолог. Знаючи сумну історію Іванчиного тата, медик мала так відрегулювати харчування дівчини, щоб знизити ризик розвитку цукрового діа­бету. Розповіла не лише про шкоду бага­тьох продуктів, які звично були на столі в цій родині, а й пояснила, як з тих же ін­ґредієнтів можна приготувати страви й отримати від них не лише задоволення, а й користь.

— Лікар вимагала суворої дисципліни. А хіба у мене був інший вихід? Я відкри­вала холодильник вдома — а там печена качка, ковбаска, салати з майонезом і чимало іншої шкідливої їжі. Закривала дверцята й швиденько йшла в кімнату подалі від спокус. Треба було триматися. Тепер я щаслива, бо навчилася не про­сто їсти, а розумно користуватися їжею, — говорить Іванка. — Півкіло цукерок, які колись з’їдала за раз, стала заміняти жменею горіхів чи сухофруктів. І, знаєте, вони не менш смачні!

Кожен кілограм, що танув з її тіла, да­вав силу і віру в те, що зможе досягти омріяного. І коли вперше глянула в дзер­кало й побачила, що таки худне, пішла до тата на могилу. Сповідь Іванки була щем­лива і сумна: «Бачиш, тату, я прийшла. Я вже скинула двадцять кілограмів. Все, як ти хотів, як я обіцяла. А ти не дочекався… Я так стараюся бути кращою. Хоч мені так важко…».

Наступні двадцять кілограмів далися легше, бо тіло звикло до навантаження, думка — до правильного режиму дня. Ще вісімнадцять осилила Іванка теж без особливих труднощів. Отож за дванад­цять місяців, відколи почала робити над собою надзусилля, дівчина схудла на 58 кілограмів!

— І зупинятися на цьому не збираю­ся, — впевнено говорить. — Ще б мінус 15 кіло — й матиму ідеальну вагу. Дієтолог попередила: щоб закріпити результат, не можна змінювати режим у півтора раза більше часу, ніж тривало схуднення. Й більше зайва вага не повернеться.

Кожному, хто вагається, чи ставати на стежинку схуднення, Іванна однозначно радить: ставати! І почати з найпростішо­го — огляду холодильника, в якому зазви­чай чимало багато шкідливої їжі. Якщо не можете взяти себе в руки самі — просіть допомоги у спеціаліста. Результат того вартий.

Сьогодні Іванна Давидюк — ефектна дівчина зі спокусливими формами. У її гардеробі з’явилися сукні, яких багато років не було. Нарешті взула омріяні під­бори. А ще — вперше пішла на побачення. Бо справді, оминути увагою таку красуню — гріх!

Рівненська область