Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Дорогами Західної України їздить „Ауді“ на польській реєстрації та викрадає дітей…»

У соціальній мережі Facebook — тисячі фейкових повідомлень про викрадення дітей, яких здають на органи. У кіберполіції наразі не знають, як боротися з цими «страшилками»

Останнім часом у соцмережах з’являється все більше повідомлень про викрадення дітей, яких здають… на органи. Користувачі соцмереж часто-густо необдумано їх поширюють. «Увага! На Волині було викрадено чотирьох дітей, їх здали на органи. Зараз ті люди у нашому районі (біля Дрогобича), тому бережіть своїх дітей!» — це одне з останніх таких повідомлень. Унизу прохання: «Будь ласка, зробіть максимальний репост, щоб усі знали. Не будьте байдужими». А внизу P. S: «Чорна „Ауді А6“, машина на польській реєстрації, за кермом чоловік та жінка». Як повідомили журналісту «ВЗ» в обласній поліції, жодного повідомлення про викрадення дітей на органи на Львівщині не було. «Якби таке сталося, наприклад, у Західній Україні, то правоохоронці усіх би підняли на ноги!» — додали у поліції.

Хто і для чого розповсюджує фейкову інформацію?

«Страшилку» про «чорних трансплан­тологів» з Волині опублікувала користувач Facebook Соломія Волосинка. Нібито до­рогами Західної України їздить «Ауді» на польській реєстрації та викрадає дітей… Довірливі українці почали масово репос­тити новину. За кілька днів поширень на­бралося понад 95 000. Але ніхто не звер­нув уваги на обліковий запис «Соломії Волосинки». У користувача не було дру­зів, і він явно був підозрілий і нагадував фейковий. До речі, відділ комунікації полі­ції Рівненської області також помітив, що соціальною мережею Facebook ширить­ся неправдива інформація про викраден­ня дитини у Березному, що на Рівненщи­ні. Можливо, хтось хотів переконатися у тому, що люди схильні вірити фейковимновинам і ними легко маніпулювати?

Такі повідомлення щодня з’являються у соцмережах
Такі повідомлення щодня з’являються у соцмережах

Ловлю себе на думці, у мене уже не раз питали знайомі та друзі, чи правдива така інформація. Тому роблю висновок: хтось навмисно сіє паніку. Але для чого? Чи не є це елементом гібридної війни, яку Ро­сія веде проти України? До речі, ще до­недавна Інтернет ряснів повідомленнями про замінування різних будівель, зокрема у Львові. Як встановили спецслужби, над­ходили такі дзвінки з Росії. На щастя, жо­ден дзвінок не підтвердився.

Якщо добре вчитатися у повідомлення про викрадення дітей на органи, то можна побачити, що написані вони з орфографіч­ними помилками. Не містять жодного по­силання на офіційні органи, які власне і займаються розшуком зниклих дітей. Якщо у родині дійсно зникла дитина, батьки офі­ційно звертаються до поліції. Зазвичай такі випадки трапляються під час конфліктів між батьками та підлітками. Дитина грю­кає дверима і втікає з дому… Поліцейські розміщують інформацію на своєму сай­ті, звертаються до компанії «Київстар», яка підписала з Національною поліцією Украї­ни меморандум про співпрацю. Мобільний оператор у рамках соціальної послуги «По­шук дітей» надсилає SMS-повідомлення абонентам, які могли бути свідками зник­нення і можуть повідомити правоохорон­ним органам інформацію, що могла б до­помогти відшукати дитину.

Ось нещодавно неповнолітню з Дро­гобича поліцейські знайшли у Львові. «У Дрогобицький відділ поліції надійшло по­відомлення про те, що додому не повер­нулася 15-річна дівчина, — повідомляє від­діл комунікації поліції Львівської області. — Правоохоронці негайно розпочали по­шуки неповнолітньої і за кілька годин зна­йшли її у Львові. Дівчинка була з друзями. Вона здорова та неушкоджена. Невдо­взі дрогобицькі правоохоронці відвезуть її додому та передадуть бабці. З роди­ною неповнолітньої поліцейські прове­дуть профілактичну бесіду». Тут батькам варто звернутися до психолога, соціаль­ної служби, аби у майбутньому не допус­тити повторення ситуації.

Голова ГО «Варта 1» Ігор Зінкевич (на цьому інформаційному ресурсі часто публікуються повідомлення про зникнен­ня дітей) каже: «Мене часто запитують, чому я не даю на „Варту“ скріни з повідо­мленнями. Тому що ця інформація буде роками бігати по соцмережах (Ігор Зінке­вич радить не репостити скріни, бо їх по­ходження сумнівне. Авт.). Наприклад, ми опублікували повідомлення про те, що загубилась дитина. Пост ми не вида­ляємо, бо тоді втрачається першоджере­ло. І коли дитина знайшлася, ми допису­ємо під постом, що дитину знайшли. Ми завжди перепровіряємо інформацію. Чи рідні зверталися до поліції із заявою, чи поліція має дані зниклої особи? Такими є наші принципи. Якщо все добре, ми до­помагаємо у розшуку людини. Бо цією си­туацією можуть скористатися і шахраї, які можуть вимагати кошти з батьків».

Начальник управління боротьби з кі­берзлочинністю ГУ НП у Львівській об­ласті Олег Кріп каже: «У нас немає пря­мого доступу до Facebook, і ми не можемо визначити першоджерело. Facebook може надати інформацію лише у тому випадку, якщо вона стосується перших осіб дер­жави. Якщо йдеться про загрозу життю і здоров’ю, замінування. В інших випадках потрібна ухвала суду. Таке клопотання має подати Генпрокуратура. Але є ще один мо­мент: яку силу матиме українська ухвала суду, якщо йдеться про іншу країну (пред­ставництво Facebook у США. — Авт.). Тут 50 на 50, що ми отримаємо якусь інформа­цію. Крім того, коли вона надійде, чи буде мати для нас якийсь інтерес?».

«Ситуація із фейковими повідомлен­нями про викрадення дітей загострюєть­ся. Чи не є це елементом гібридної війни?» — питаю у кіберполіцейського. «Все може бути! Я теж читаю дуже багато та­ких повідомлень. Але встановити, з якого комп’ютера була поширена інформація, дуже складно. Бо усі користувачі, напри­клад, одного інтернет-провайдера ма­ють однакову IP-адресу. Якщо нам треба щось задокументувати, ми йдемо до того інтернет-провайдера, з ним все узгоджу­ємо. Щоб він у майбутньому моніторив ту чи іншу інформацію. Бо у законі не перед­бачено, що мають право робити інтернет-провайдери, а що ні. Юридичних підстав змусити їх щось робити ми не маємо, мо­жемо хіба що про щось їх попросити. Але якщо дитина пропала, звичайно, що бать­ки звертаються до поліції (тоді публіку­ється офіційна інформація). А поширюва­ти чи не поширювати користувачам ту чи іншу інформацію — тут складно щось ко­ментувати».

Схожі новини