А борщ уже не «дешевий, як борщ»…
Рекордсменом липневого подорожчання стала морква — 35 гривень за кіло
«Борщовий набір знову подорожчав», — почула з екрана телевізора і здивувалася. Як так? У сезон, коли від свіжої зелені на базарі очі розбігаються? Не могла повірити у те, що сказав диктор, і вирішила переконатися особисто.
Як би поліція не розганяла продавців, які торгують перед Привокзальним ринком, їх там щодня повнісінько. Хтось «скокнув до міста» продати «молочку», бо вже в обід треба буде знову корову доїти і на поле йти, хтось вийшов з електрички і хоче якомога швидше позбутися смородини, чорниці чи вишень… У таких прибазарних рядах сільські ґаздині і ґазди свій крам продають значно дешевше, ніж перекупки на ринку. Скажімо, літровий слоїк вишень «з тротуару» можна купити за 10 гривень (торік продавали по 20. — Г. Я.), за кілограм шпарагівки просять 20 гривень, а всередині базару — 25. Картопля — 8−9 гривень, маленька, як горішки, по 5. Огірочки на закрутку, як пальчики, на вулиці можна придбати по 15 гривень за кілограм, всередині ринку — 25. Щоправда, на розкладних ятках продають і по 10 гривень, але то, найімо вірніше, парникові.
Помідори з дивною назвою «Биче серце» можна купити за 12−18 гривень за кіло. Великий жовтий болгарський перець продають по 30 гривень. Капуста — 8−10 гривень за кілограм.
Хто любить кукурудзу, може вже йти на базар. Правда, багато також не накупите, бо за великий качан просять 15 гривень. Якщо будете брати не менше десяти штук, то «за 120 гривень можете забирати». Попри те, що сезон полуниці минув, на ринку продавали таку велику і гарну, як намальовану, але по 65 гривень. На «десятку» менше просили за черешню. Персики — по 30−35 грн., стільки ж коштують абрикоси.
Попри високі ціни, є радісна новина — пішли гриби! Кілограм білих можна купити за 110 гривень. Уранці, коли приходять перші електрички, білі гриби люди зі сіл віддають гуртом по 80 гривень.
Мало не знепритомніла, коли на ціннику біля моркви побачила ціну — 35 гривень. Правду казала моя сусідка пані Слава: «Теперка моркви до зупки не даю. За ті гроші ліпше вкину ще одне ребро — навар буде ліпший». Але який то борщ без моркви? Купую п’ять морквин за 15 гривень. За три буряки заплатила 5 гривень, за в’язанку кропу — ще п’ять.
Звісно, зі самих овочів і фруктів обіду не приготувати. До борщу треба домашньої сметани. За літр збираної сметани, як і минулого місяця, просять 50 гривень. Якщо захочете приготувати зелений борщик, то треба ще й кілька яєць мати у холодильнику. Господині (а може, перекупки?) тримають ціну — 3 гривні за яйце. На мій здивований вираз обличчя жіночка, підкручена хустинкою, відповіла: «А шо? Кури, як люди. На них тоже діє та погода!».
Колись старі люди казали: «Борщ без м’яса — то є зупа…». Отже, шукаю щось свіженьке. Якщо у фруктово-овочевому відділі очі розбігаються від розмаїття кольорів, то у м’ясному павільйоні не кожен витримає. На прилавках м’яса — сотні кілограмів. Але все воно має непривабливий вигляд, бо лежить без холодильників. Від задухи і спеки м’ясо не просто обвітрилося, а почорніло. Не кожен наважиться щось таке купити. Хоча продавці переконують, що та свиня ще вчора «квікала». І просять за полядвицю з кісткою (на борщик) 120−130 гривень за кілограм, «підгорля» — 110, сала — 55−60. На 10 гривень дорожчий сирий шпондер.
