Книжкові раритети під загрозою «дерибану»?

Медичну галузь Львівщини лихоманить «не по-дитячому». Разом із позитивами від запровадження конкурсів на посади головних лікарів і директорів обласних медичних закладів є й очевидні негативи загалом по галузі. Під реформаторську «роздачу» потрапила унікальна книгозбірня Львівської обласної наукової медичної бібліотеки. Вона налічує близько 250 тисяч примірників рідкісної літератури.

Юридично це комунальний заклад Львівської обласної ради. Міститься бібліотека у «вишиваному будинку» — колишньому будинку першого Українського страхового товариства «Дністер». Цій сецесійній пам’ятці архітектури — 112 років, нещодавно його фасад з боку вулиці Підвальної відреставрували коштом міського бюджету.

А от бібліотеку хочуть ліквідувати як юридичну особу і передати під юрисдикцію Львівського медичного коледжу післядипломної освіти. Бібліотекарі, які є фанатами своєї справи, побоюються, головно, не за свої посади, а за те, щоб унікальні книжки не порозкрадали. Бо якщо збірка потрапить в інші руки, невідомо, як з нею поведуться. А там є книжки XIX століття, з іменними печатками відомих галицьких лікарів, із їхніми екслібрисами. Це частина унікальної медичної історії Львова і Львівщини.

«Бібліотека має майже сторічну історію, а коледж був заснований 1985 року при лікарні швидкої медичної допомоги, — розповіла журналісту «ВЗ» директор бібліотеки Ярослава Лозинська. — Якби номінально залишили структуру і підпорядкування бібліотеки як наукового закладу, зі збереженням фондів, ми би ще могли миритися з цим. А тут так виглядає, що спершу зроблять реорганізацію, тобто заберуть усі можливості захищатися, а тоді з тим книжковим фондом невідомо що станеться. Усе піде під ніж! Ми написали листи керівництву облради. На засіданні медичної комісії облради нас запевняли, що усі — за бібліотеку. Обласна рада навіть виділила нам кошти на придбання електронного каталогу.

І тут — такий ляпас! У зв’язку з реорганізацією медичної галузі Львівщини департамент охорони здоров’я ЛОДА вирішив відкинути усі «немедичні» установи, які у них перебувають на балансі. Тому обласна комісія з медицини «відфутболила» наукову медичну бібліотеку. Проект рішення чекає тільки на схвалення депутатів облради на сесії. Далі піде процедура ліквідації установи. Патова ситуація…

Адже бібліотека коледжу — це вже буде не наукова бібліотека для практичних лікарів області, а студентська. Такі унікальні фонди дати на «дерибан» студентській бібліотеці — нонсенс. Хочемо зберегти фонди! Якщо нас кудись «перекинуть», то поріжуть унікальні стелажі, які замовляли ще в Австрії для страхового товариства «Дністер». У мене вже опускаються руки".

Ярослава Лозинська розповідає, що десять останніх років департамент охорони здоров’я не фінансує придбання книжкових фондів. Усе, що придбано, — за приватні кошти, кошти спонсорів, самих бібліотечних працівників. Загалом бібліотека обслуговує 5 тисяч лікарів Львівщини.

Установа ця — вкрай потрібна, адже достовірність інформації для наукових робіт треба звіряти із друкованими джерелами. Уся професура, яка є в медінституті, захищала свої дисертації на матеріалах з цієї бібліотеки. Тут постійно проводять наукові конференції, сюди приходять дуже відомі лікарі, вивчають книжки своїх колег сторічної давності. А от львівські можновладці у цю бібліотеку не навідуються ніколи. Навіть нинішня директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак, коли ще була головним лікарем ОХМАТДИТу, за потрібними у роботі книжками відправляла у бібліотеку своїх медсестер.

Коментар для «ВЗ»

Володимир Гірняк, заступник голови Львівської облради

По деяких питаннях реорганізації медичної галузі Львівщини ми однозначно перенесли розмову на осінь. Ще має бути серйозна дискусія щодо реорганізації дитячого психоневрологічного диспансеру, реорганізації дорослого диспансеру, реформування психіатричної служби. Перепідпорядкувати бібліотеку — це була пропозиція департаменту охорони здоров’я ЛОДА. Досі я не чув жодного негативу з цього приводу, не було жодної дискусії, хоча проект рішення є на сайті. Ніхто до нас не звертався. У цієї бібліотеки немає ні приміщення, ні активів. Логічно було би, щоб її взяв або Медуніверситет, або медичний коледж. Керівника там немає, є виконувач обов’язків директора. Книги в бібліотеці усі залишаться, ніхто їх не розкраде. Нехай ними користуються студенти, що тут поганого? Бібліотека має жити, до неї мають ходити люди. Не йдеться про звільнення працівників бібліотеки. Оптимізація — не означає скорочення, звільнення. Оптимізація — це, по-перше, ефективне використання ресурсів, а по-друге, щоб усі блага, які там є, служили людям. Це визначальні речі. Утім, до засідання сесії обласної ради я ще вивчатиму це питання.

Довідка «ВЗ»

Історія книгозбірні Львівської обласної наукової медичної бібліотеки сягає XVII століття. У 1608 році у Львові розпочав діяльність Єзуїтський колегіум, при якому заснували найстарішу в Україні бібліотеку. Австрійська влада наприкінці XVІІІ ст. разом зі скасуванням монастирів і орденів розформовувала і великі бібліотеки. Частину цих книг звозили до приватної бібліотеки графа Оссолінського, заснованої 1817 року у Львові і згодом подарованої громаді міста.

У 1900 р. було організовано Львівське лікарське товариство, яке 1920 року створило Першу випозичальню книжок. Тож 1920 рік можна вважати роком заснування обласної медичної бібліотеки. У 1925 році вона налічувала вже декілька тисяч томів. У 1912 — 1937 роках книгозбірня була у приміщенні Загальної поліклініки на вулиці Лінде (теперішня — Ліста, 5).

1936 року книжки перенесли до новозбудованого (на кошти Товариства галицьких лікарів) приміщення Лікарського дому на вул. Конопницької, 3 (нині тут — департамент охорони здоров’я Львівської ОДА).

Бібліотека проіснувала у цих стінах до 1954 року. Її фонд на той час налічував вже понад 30 тисяч примірників. Вони не вміщалися у невеликому приміщенні Лікарського дому. Того ж таки 1954-го провели першу інвентаризацію та запровадили облік фонду. Але поза обліком залишилися десятки книг австрійського періоду (XIX ст.), які, очевидно, тоді вважалися «неблагонадійними». Однак тодішні бібліотекарі їх зберегли.

У 1963 р. фонд бібліотеки перенесли у «вишитий» будинок на вул. Руській, 20. Туди ж перенесли і рідкісні книги австрійського періоду, які скромно стояли позаду основного фонду і чекали свого часу. Нині вони є перлинами книгозбірні, як і книги з колекції Товариства Галицьких Лікарів, Українського Лікарського Товариства, Towarzystwa Аp tekarskiego, періодика по чатку ХХ ст., книги з приватних колекцій знаних лікарів довоєнного періоду.

Найстаріша книга — «Загальна експериментальна хімія» 1800 р.

Нині фонд налічує 250 тисяч примірників, які розміщено на металевих банківських стелажах, спеціально виготовлених у Відні на замовлення страхового товариства та колишнього Банку «Дністер».