У 101 рік осліпла. У 106 — їй повернули зір…

Схимонахиня Іоанна (у миру — Марія Мороз) через перезрілу катаракту стала повністю незрячою у 101 рік.

Родом жінка з Чернівецької області. Через тиждень їй має виповнитися 107.

Жінка пережила дві війни, голодомори, епідемію туберкульозу. Її чоловіка через націоналістичні погляди арештували і відправили за Урал. На засланні провів 10 років.

Така ж доля спіткала Марію. Її родину розкуркулили (вважалися багачами, бо мали п’ять гектарів землі, двох корів і двох коней) і теж відправили на Сибір.

На чужині, у «вічній мерзлоті», провела довгих 16 років.

Випробування зміцнили її віру. У Бога монахиня вірила завжди. Згадує, як ховала Біблію у печі, коли у її домі був обшук, як ставила на ніч кошик з паскою на дах будинку. На святкові наїдки падала роса — Марія була впевнена: це Господь покропив їжу святою водою…

У лікарняній палаті черниця не випускає з рук вервиці та хреста. Постійно молиться, адже вірить, що на монастирях та молитвах монахів тримається увесь світ. Мирські люди у щоденній суєті, бажанні заробити гроші на речі, які насправді їм не потрібні, дедалі більше віддаляються від Всевишнього.

Схимонахи не просто беруть постриг, а й складають особливі обітниці Богу, суворіші, ніж інші ченці. Вони повністю відчужуються від світу заради абсолютного возз'єднання з Богом. Живуть окремо від інших братів або сестер. Раніше схимники давали обітницю поселення у затвор — закривалися у печері, як у гробниці, таким чином померши для світу, залишаючись з єдиним Богом. Згодом затвор перестав бути обов’язковою обітницею для схимонахів.

У Жіночий ставропігійський монастир на честь Афонської ікони Божої Матері в урочищі Кип’яче у селі Чоповичі Малинського району на Житомирщині приїздять паломники з цілої України — щоб попросити благословення та молитовної підтримки від найстарішої схимонахині в Україні Іоанни. Цей монастир у народі називають «Жіночим Афоном»…